КЛІНІЧНІ СИТУАЦІЇ НА ОСНОВІ СИМУЛЯЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

<jats:p>У статті досліджується ефективність клінічних сценаріїв на основі симуляції у викладанні англійської мови для медичних цілей студентам-медикам. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка педагогічної ефективності симуляційних технологій у розвитку професійної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців охорони здоров'я. Дослідження проводилося як квазіекспериментальне дослідження за участю 60 студентів-медиків другого та третього курсів, розділених на контрольну та експериментальну групи. Експериментальна група брала участь у комунікативних заходах на основі симуляції, інтегрованих у заняття з професійної англійської мови, тоді як контрольна група навчалася за традиційними методами навчання. Методи збору даних включали попереднє та післятестове оцінювання, рубрики аналітичного оцінювання, спостереження за класом, форми рефлексії студентів та статистичний аналіз з використанням t-критерію Стьюдента та коефіцієнта d Коена. Результати демонструють статистично значущі покращення комунікативної активності, засвоєння медичної термінології, навичок клінічної взаємодії та стресостійкості серед студентів, які пройшли навчання на основі симуляції. Дослідження підтверджує, що навчання на У статті досліджується ефективність клінічних сценаріїв на основі симуляції у викладанні англійської мови для медичних цілей студентам-медикам. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка педагогічної ефективності симуляційних технологій у розвитку професійної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців охорони здоров'я. Дослідження проводилося як квазіекспериментальне дослідження за участю 60 студентів-медиків другого та третього курсів, розділених на контрольну та експериментальну групи. Експериментальна група брала участь у комунікативних заходах на основі симуляції, інтегрованих у заняття з професійної англійської мови, тоді як контрольна група навчалася за традиційними методами навчання. Методи збору даних включали попереднє та післятестове оцінювання, рубрики аналітичного оцінювання, спостереження за класом, форми рефлексії студентів та статистичний аналіз з використанням t-критерію Стьюдента та коефіцієнта d Коена. Результати демонструють статистично значущі покращення комунікативної активності, засвоєння медичної термінології, навичок клінічної взаємодії та стресостійкості серед студентів, які пройшли навчання на основі симуляції. Дослідження підтверджує, що навчання на</jats:p>