ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНИЙ ПІДХІД ДО РОЗВИТКУ ЗОРОВОГО СПРИЙМАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

<jats:p>У статті теоретично обґрунтовано функціонально-перцептивний підхід до оцінювання та розвитку зорового сприймання молодших школярів із порушеннями зору. Мета дослідження полягає в систематизації сучасних наукових положень про зорово-перцептивний розвиток даної категорії дітей, уточнено зміст понять «зорові функції», «зорове сприймання» і «функціональний зір», визначенні компоненти структури зорового сприймання та орієнтири психолого-педагогічного оцінювання і корекційно-розвиткової роботи. Застосовано теоретичний аналіз та узагальнення українських і міжнародних наукових джерел, порівняння концептуальних підходів, систематизацію чинників зорово-перцептивного розвитку, а також структурно-функціональний аналіз взаємозв’язків між сенсорними, окоруховими, когнітивними й діяльнісними процесами. Обґрунтовано модель, у якій клінічні характеристики зору розглянуто як передумови зорово-перцептивного розвитку, а результативність оцінено за реальним використанням дитиною доступної зорової інформації при виконання навчальних і повсякденних завдань. Визначено п’ять взаємопов’язаних компонентів зорового сприймання: розрізнення зорових ознак; цілісність і константність сприймання; вибірковість і зоровий пошук; сприймання просторових відношень; зоровомоторна координація. Точність, швидкість, стійкість, самостійність і здатність до перенесення навичок в нові умови визначено як наскрізні показники сформованості зорового сприймання. Психолого-педагогічне оцінювання має поєднувати результати офтальмологічного обстеження із результатами виконання діагностичних завдань та спостереженням під час освітнього процесу. Доцільно враховувати не лише правильність відповіді, а й час виконання, спосіб огляду, характер наданої допомоги, компенсаторні стратегії та ознаки зорової втоми. Розвиток зорового сприймання забезпечують індивідуалізація, поетапність, активна участь дитини у сенсорноперцептивній діяльності, дозування навантаження, зворотний зв’язок, міждисциплінарна взаємодія та систематичний моніторинг. Запропоновані положення можуть бути використані для вдосконалення діагностичного інструментарію, адаптації навчальних матеріалів і проєктування інтерактивних корекційно-розвиткових технологій</jats:p>