ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-КРАЄЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

<jats:p>У статті теоретично обґрунтовано засади формування природничо-краєзнавчої компетентності майбутнього вчителя початкових класів у контексті сучасних вимог до професійної педагогічної підготовки. Методологія дослідження ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному, дослідницькому, інтегративному, особистісно орієнтованому та екологічному підходах. Використано методи теоретичного аналізу, порівняння, узагальнення й систематизації українських і зарубіжних наукових джерел, а також концептуалізації положень щодо інтеграції природничої та краєзнавчої складових професійної підготовки педагогів. У результаті дослідження встановлено, що природничо-краєзнавчу компетентність доцільно трактувати як інтегративну професійно-особистісну характеристику, що поєднує систему природничих і краєзнавчих знань, дослідницьких та методичних умінь, ціннісно-екологічних орієнтацій і практичного досвіду вивчення локального природного середовища та виявляється у готовності педагога використовувати його потенціал для організації пізнавальної, дослідницької, проєктної й природоохоронної діяльності молодших школярів. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації природничо-краєзнавчої компетентності не як механічного поєднання природничої та краєзнавчої компетентностей, а як цілісного прoфесійного конструкту, функціональна єдність компонентів якого забезпечується через безпосереднє дослідження локального природного середовища та методичну трансформацію набутого досвіду в професійну діяльність майбутнього вчителя. Обґрунтовано необхідність переходу від епізодичного використання краєзнавчого матеріалу до його системної інтеграції у природничі й методичні освітні компоненти, польову, дослідницьку та педагогічну практику. Визначено перспективність взаємозв’язку «локальне природне середовище – дослідницька діяльність – професійно-методична підготовка» як основи формування досліджуваної компетентності</jats:p>