ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ МЕТОДОЛОГІЇ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ОСОБЛИВОСТІ Й ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

<jats:p>Метою статті є аналіз особливостей розвитку понятійно-термінологічної системи методології педагогіки вищої школи наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття, визначення основних тенденцій трансформації методологічного знання та чинників, що вплинули на розширення понятійного апарату педагогічних досліджень. Актуальність проблеми зумовлена зміною парадигмальних засад науки, розвитком міждисциплінарності, цифровою трансформацією освіти та необхідністю переосмислення методологічних засад сучасних педагогічних досліджень. Методологічну основу дослідження становлять історико-педагогічний, системний, термінологічний, порівняльний та міждисциплінарний підходи. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та контент-аналізу наукових джерел, словникових і довідникових видань із педагогіки та методології досліджень. Це дозволило визначити динаміку формування методологічних понять, простежити взаємозв’язок традиційних і нових категорій педагогічної науки. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді понятійно-термінологічного аспекту методології педагогіки вищої школи як відкритої системи, що розвивається під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Уточнено, що трансформація методологічного тезаурусу педагогіки відбувається не лише через появу нових термінів, а й через переосмислення змісту базових категорій: «методологія», «метод», «підхід», «система», «структура», «модель», «теорія». Визначено роль системного, синергетичного, компетентнісного, діяльнісного, аксіологічного та міждисциплінарного підходів у розширенні понятійного поля педагогічних досліджень. Встановлено, що сучасний методологічний апарат педагогіки доповнюється поняттями, пов’язаними з цифровізацією, якістю освіти, освітнім середовищем, академічною доброчесністю та новими стратегіями наукового пошуку. Проблематика взаємозв’язку методології досліджень, цифровізації та академічної доброчесності також актуалізується у сучасних педагогічних публікаціях. Доведено, що наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття методологія педагогіки вищої школи зазнала суттєвих трансформацій, перейшовши від розуміння методології як сукупності методів до трактування її як багаторівневої системи принципів, підходів і стратегій наукового пізнання. Розширення понятійно-термінологічного апарату педагогічної науки відбувається під впливом розвитку системної методології, міждисциплінарної взаємодії, цифрової трансформації та зміни уявлень про сутність освітніх процесів. Перспективи подальших досліджень пов’язані із систематизацією сучасного методологічного тезаурусу педагогіки вищої школи та визначенням ролі нових категорій у розвитку теорії і практики освітніх досліджень.</jats:p>