ШЛЯХИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ РЕФОРМИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ДОСВІД КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ)

<jats:p>Статтю присвячено висвітленню досвіду профорієнтаційної роботи, проведеної у Криворізькій міській територіальній громаді для підвищення результативності реформування старшої профільної школи. Установлено, що впровадження трирічної профільної освіти докорінно змінює філософію навчання, пропонуючи учням замість уніфікованої програми індивідуальну освітню траєкторію та вибір між академічним і професійним напрямами подальшої освіти. Проте свобода вибору є ефективною лише тоді, коли вона є усвідомленою. Рання профорієнтація молоді (у 8–9 класах) безпосередньо допомагає практичній реалізації реформи у кількох стратегічних напрямах: забезпечення життєздатності нової структури старшої школи (демонтаж хаотичного вибору); збалансування мережі ліцеїв та коледжів (реалізація професійного спрямування); економічна доцільність і раціоналізація державних видатків. Отримані під час анкетування здобувачів освіти (8650 опитуваних) результати продемонстрували, що 47% десятикласників та 34% одинадцятикласників не визначилися з майбутньою професією. Системна профорієнтація у базовій школі упереджує реформу від ситуації, коли профілі обираються несвідомо, «за компанію» чи під впливом застарілих стереотипів. Досвід впровадження курсу «Професії» доводить, що цілеспрямована профорієнтація збільшує частку випускників 9 класів (із 14% до 45%), які свідомо обирають професійно-технічну освіту. Загалом, свідомий вибір профілю навчання мінімізує відсоток школярів, які помиляються з вектором освіти й згодом змушені змінювати заклад освіти, що дозволяє державі та територіальним громадам ефективно прогнозувати фінансування освітньої мережі, інвестувати у затребувані галузі та раціонально використовувати людський капітал задля майбутнього післявоєнного відновлення України. Без створення дієвої екосистеми кар’єрного розвитку («школа – освіта – бізнес – громада») реформа старшої школи ризикує залишитися лише формальною зміною структури. Натомість інтеграція профорієнтації в освітній процес гарантує, що випускники Нової української школи будуть конкурентоспроможними фахівцями, чий потенціал максимально синхронізовано з реальними потребами ринку праці та держави.</jats:p>