НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ СТАНІВ НЕДОРОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

<jats:p>Стаття присвячена проблемі кваліфікації станів недорозвитку мовлення у вітчизняних і міжнародних дослідженнях. Обґрунтовано значення аналізу іншомовних наукових джерел для розширення інформаційного поля фахівців, узагальнення сучасних наукових підходів та обміну професійним досвідом. Представлено наукові погляди на загальний недорозвиток мовлення відповідно до вітчизняної психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень. Проаналізовано дослідження англомовних і польських джерел з метою виявлення відповідності між науковими уявленнями про природу затримки формування мовлення та термінологією, що використовується для її позначення. У статті досліджено зміни у термінології, які відбувалися протягом останніх десятиліть в англомовній науковій літературі, та з’ясовано чинники, що зумовили ці зміни. Висвітлено значення поняття «Specific Language Impairment» та проаналізовано передумови переходу до терміна «Developmental Language Disorder». Розглянуто оновлення термінології у сфері мовних порушень на міжнародному рівні, а саме зміни, внесені до 5-го видання Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders та до International Classification of Diseases, 11th Revision (ICD-11), щодо позначення порушень мовлення та використання термінів «Language Disorder» і «Developmental Language Disorder» відповідно. Досліджено термінологічну варіативність у польській логопедичній літературі. Висвітлено значення термінів «opóźniony rozwój mowy czynnej», «opóźniony rozwój mowy», «zaburzony rozwój mowy», «samoistny opóźniony rozwój mowy», «niesamoistny opóźniony rozwój mowy». Здійснено зіставлення термінів, що використовуються польськими та англомовними науковцями та виявлено тенденцію до використання польськими логопедами терміну «Specific Language Impairment» для характеристики дітей з порушенням формування мовлення.</jats:p>