Deprecated: Function curl_close() is deprecated since 8.5, as it has no effect since PHP 8.0 in /home/u483256323/domains/poorvam.com/public_html/subdomains/pore/includes/api.php on line 184
Abstract
<jats:p>Дослідження спрямоване на комплексний аналіз трансформації освітнього середовища під впливом технологій штучного інтелекту (ШІ) у 2025–2026 роках. Робота має на меті верифікувати баланс між перевагами алгоритмічної персоналізації та ризиками для когнітивного, соціального й емоційного розвитку дитини, а також обґрунтувати засади антропоцентричної інтеграції AI-інструментів у сучасну педагогічну практику. У дослідженні застосовано мультиметодний підхід, що включає систематичний огляд наукової літератури, порівняльний аналіз міжнародних освітніх кейсів (досвід Сінгапуру, Фінляндії, США) та синтез актуальних даних із психології розвитку, нейрофізіології та цифрової етики. Окрему увагу приділено аналітичним звітам щодо впровадження адаптивних платформ (на кшталт Quantum Learning) та емпіричним спостереженням за зміною соціальних навичок учнів. У роботі системно обґрунтовано концепцію «дефіциту когнітивної боротьби» як наслідку надмірної адаптивності ШІ. Автором виявлено та класифіковано феномен «соціальної ерозії» у взаємодії з безконфліктними AI-компаньйонами. Доведено, що алгоритмічні «фільтруючі бульбашки» в освіті загрожують інтелектуальній гнучкості дитини. Запропоновано нову модель «педагогічного фільтра», де ШІ автоматизує рутину, але свідомо зберігає елементи інтелектуальних труднощів для стимуляції критичного мислення. Дослідження підтверджує, що ШІ є потужним інструментом демократизації та інклюзії освіти, проте він не здатний замінити людський фактор у моральному та емоційному вихованні. Встановлено, що оптимальною моделлю є гібридне навчання, де AI-системи виконують роль адаптивних асистентів, а вчитель залишається модератором соціальної взаємодії та критичного дискурсу. Акцентовано на необхідності впровадження етичних стандартів розробки освітнього ШІ, які б орієнтувалися не на максимізацію залученості, а на гармонійний розвиток особистості. Ключовим викликом майбутнього визначено збереження «людського виміру» дитинства в умовах тотальної цифровізації.</jats:p>