РИТОРИЧНА ЕТИКА ПЕДАГОГА В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

<jats:p>У статті розглянуто проблему риторичної етики педагога в умовах реалізації концепції Нової української школи як важливого складника професійного спілкування та педагогічної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена переосмисленням ролі сучасного вчителя, посиленням вимог до його мовленнєвої поведінки, комунікативної культури, здатності до конструктивного діалогу, етичного переконання та відповідального використання слова у взаємодії з учнями, батьками й іншими учасниками освітнього процесу. Особливу увагу приділено зв’язку риторичної етики з ключовими засадами Нової української школи, зокрема дитиноцентризмом, компетентнісним навчанням, вихованням на цінностях і педагогікою партнерства. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності риторичної етики педагога та визначення її ролі у професійному спілкуванні й реалізації основних засад концепції Нової української школи. У дослідженні риторичну етику педагога схарактеризовано як систему морально й комунікативно виважених принципів використання слова, аргументації, переконання, оцінювання, пояснення та діалогу, за яких результативність мовленнєвого впливу поєднується з повагою до особистості та гідності співрозмовника. Розкрито значення культури професійного мовлення, риторичної компетентності, логічності та доказовості аргументації, здатності слухати, підтримувати діалог, коректно висловлювати зауваження, реагувати на помилки, запобігати мовленнєвій агресії, категоричності, маніпулюванню й комунікативному тиску. Наголошено, що професійне слово вчителя виконує не лише інформаційну, а й виховну, ціннісну та соціальну функції, впливаючи на мотивацію, самооцінку, готовність учнів до висловлення власної позиції та характер взаємин в освітньому середовищі. Узагальнено, що етично виправдана педагогічна комунікація передбачає розмежування оцінювання результату діяльності й особистості дитини, обґрунтованість педагогічних вимог, відмову від приниження, психологічного примусу та використання посадового авторитету як заміни аргументації. Окремо проаналізовано особливості риторичної поведінки педагога в цифровому освітньому середовищі, де важливими є адресність, тональність, зрозумілість, професійність повідомлень, коректність зворотного зв’язку та усвідомлення можливих наслідків поширення інформації. За результатами дослідження встановлено, що риторична етика педагога є комплексною характеристикою професійного спілкування, яка поєднує мовну нормативність, комунікативну доцільність, логічність аргументації, переконливість, діалогічність, емоційний самоконтроль і відповідальність за мовленнєвий вплив. Зроблено висновок, що її дотримання сприяє реалізації педагогіки партнерства, формуванню культури діалогу, підтриманню поваги до гідності учасників освітнього процесу та переходу від односторонньої моделі педагогічного мовлення до взаємодії, орієнтованої на самостійне мислення, аргументовану позицію й відповідальне спілкування.</jats:p>