ОСВІТА БЕЗ НАДЛИШКОВОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ФОРМУВАННЯ «ПОВІЛЬНОГО» МИСЛЕННЯ, ДОВГОЇ УВАГИ ТА НАВЧАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

<jats:p>У статті досліджено вплив надлишкової цифровізації на когнітивний розвиток дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано переваги та ризики використання цифрових технологій у початковій освіті. Показано, що поряд із розширенням можливостей навчання надмірне використання цифрових пристроїв може негативно впливати на розвиток уваги, пам’яті, мислення, мовлення, саморегуляції та навчальної мотивації. Особливу увагу приділено феномену цифрової дофамінової залежності, механізмам її формування під впливом соціальних мереж і короткого цифрового контенту, а також її впливу на здатність дітей до тривалої концентрації. На основі теорії двох систем мислення Д. Канемана обґрунтовано педагогічну значущість «повільного мислення» як основи критичного аналізу, рефлексії та прийняття обґрунтованих рішень. Визначено поняття «довгої уваги» як важливої навчальної компетентності, що потребує цілеспрямованого розвитку в освітньому процесі. Узагальнено міжнародний досвід реагування на виклики надлишкової цифровізації, зокрема реформи у Швеції, обережну цифрову політику Фінляндії, законодавчі обмеження використання мобільних телефонів у школах Франції та доступу дітей до соціальних мереж в Австралії. Запропоновано практичні орієнтири для побудови педагогічно обґрунтованої моделі цифровізації початкової школи, що поєднує традиційні й цифрові засоби навчання відповідно до вікових особливостей учнів. Зроблено висновок, що головним завданням початкової школи є формування здатності дитини самостійно мислити, аналізувати інформацію та пізнавати світ, а цифрові технології мають бути засобом, а не метою навчання.</jats:p>