Abstract
<jats:p>У статті актуалізовано проблему підготовки фахівців соціальної сфери, здатних до ефек- тивної професійної взаємодії у глобалізованому освітньому та науковому просторі. Обґрунтовано, що сучасний стан соціальної галузі вимагає від фахівця не лише володіння методиками соціальної роботи, а й навичок міжна- родного грантрайтингу, стратегічного планування та комунікації з іноземними партнерами. У цьому контексті іноземна мова розглядається як багатофункціональний засіб, що забезпечує реалізацію міжнародних проєктів (Erasmus+, Horizon Europe тощо) та сприяє професійному розвитку фахівця. Мета дослідження. Теоретично обґрунтувати ефективність використання проєктної діяльності як провід- ного засобу формування комунікативних компетентностей майбутніх фахівців соціальної сфери, необхідних для успішної професійної діяльності та реалізації міжнародних проєктів. Наукова новизна. Уточнено зміст поняття «комунікативна компетентність фахівця соціальної сфери у міжнародній проєктній діяльності», яку визначено як інтегративне утворення, що поєднує лінгво-проєктний, соціокультурний та дискурсивний компоненти. Вперше запропоновано модель формування цієї компетентності через інтеграцію проєктної технології та методики CLIL (Content and Language Integrated Learning), де іноземна мова стає інструментом створення реального соціального продукту (грантові заявки, стратегії комунікацій та ін.). Набули подальшого розвитку підходи до впровадження етики інклюзивної комунікації у процес іншомовної підготовки майбутніх соціальних менеджерів. Висновки. Доведено, що залучення студентів до імітаційних та реальних проєктних циклів (від аналізу по- треб до презентації проєкту іноземним донорам) суттєво підвищує рівень їхньої комунікативної впевненості та професійної мотивації. Визначено, що використання іноземної мови як засобу розробки соціальних ініціатив дозволяє студентам опанувати складні жанри професійного мовлення: написання листів, структурування логі- ко-структурної матриці проєкту та розробки планів дисемінації результатів. Установлено, що такий підхід за- безпечує конвергенцію мовних навичок та професійних знань, формуючи фахівця, готового до транскордонного обміну досвідом та залучення міжнародних ресурсів для соціального розвитку громад</jats:p>