Abstract
<jats:p>Вступ. Ротова рідина містить численні компоненти з антибактеріальною активністю, які протидіють мікробним агентам і, таким чином, підтримують стабільний мікробіоценоз ротової порожнини. Активність цих компонентів дозволяє прогнозувати стан місцевого захисту та оцінювати баланс між про- і антибактеріальними чинниками, що є вирішальним у розвитку запальних захворювань тканин пародонта.Метою роботи було вивчити місцеві захисні компоненти ротової рідини як ключового патогенетичного чинника розвитку захворювань тканин пародонта в дітей віком 12–15 років, які проживають у місті Чернівці.Для вирішення поставленої мети було обстежено 67 дітей віком 12–15 років, які проживають у місті Чернівці: 35 дітей стоматологічно здорових і 32 дитини з хронічним катаральним гінгівітом. Гендерний розподіл дітей у групах був однаковим.Визначали вміст sIgА, IgА, IgG методом простої радіальної дифузії в агарі за G. Manchini та активність лізоциму методом Г. Горіна у модифікації А.П. Левицького та О.О. Жигіної. Використані методи описової статистики.Проведені дослідження показали, що в дітей, які мали патологію тканин пародонта, спостерігалося зниження активності лізоциму на 31,52 % (р<0,05), концентрації sIgА – на 12,5 % на тлі підвищення рівня IgА на 5,0 % та IgG – на 6,7 % у ротовій рідині.Висновки. Таким чином, у дітей віком 12–15 років, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, спостерігається достовірне зниження рівня лізоциму в ротовій рідині порівняно з стоматологічно здоровими однолітками. Щодо вмісту імуноглобулінів, то прослідковувалася тенденція до зниження рівня sIgА та підвищення рівнів IgА й IgG.</jats:p>