КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

<jats:p>У статті досліджено концептуальні основи формування зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу України в умовах сучасних трансформаційних процесів та важливості реалізації принципів сталого розвитку. Визначено основні складові зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу України (виробничо-технологічну, інноваційну, фінансово-інвестиційну, кадрову, маркетингову, інформаційну, екологічну, соціальну, організаційно-управлінську, геополітичну, інституційно-правову, логістичну, кон’юнктурну). Обґрунтовано роль принципів сталого розвитку у формуванні зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу та доведено необхідність інтеграції економічних, екологічних і соціальних аспектів у процеси прийняття управлінських рішень. Зовнішньоекономічний потенціал промислового комплексу України авторами визначено як багатокомпонентну систему, інтегровану сукупність складових внутрішнього середовища (виробничо-технологічних, інноваційних, фінансово-інвестиційних, кадрових, маркетингових, інформаційних, екологічних та соціальних), організаційно-управлінські можливості підприємств промислового комплексу, сформовані на принципах сталого розвитку та з урахуванням впливу чинників зовнішнього середовища (геополітичних, інституційно-правових, логістичних, кон’юнктурних), що в цілому забезпечують можливості ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, підвищення міжнародної конкурентоспроможності та досягнення цілей сталого розвитку у національному та глобальному вимірах. Запропоноване трактування зовнішньоекономічного потенціалу промислового комплексу поєднує традиційні економічні характеристики зовнішньоекономічного потенціалу, направлені на досягнення економічної результативності, із соціальними та екологічними вимогами, направленими на досягненням екологічної безпеки та соціальної відповідальності. Визначено основні стримувальні чинники (проблеми та виклики) розвитку зовнішньоекономічного потенціалу, серед яких технологічне відставання виробництва, недостатня інноваційна активність, інвестиційні обмеження, логістичні труднощі, кадровий дефіцит, посилення екологічних вимог та воєнно-політичні ризики. Зроблено висновок про необхідність модернізації промислового комплексу, розвитку інноваційної діяльності та впровадження принципів сталого розвитку, як основи підвищення конкурентоспроможності української промисловості на міжнародних ринках.</jats:p>