МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТА ПРИВАБЛИВОСТІ КАПІТАЛОМІСТКИХ ПІДПРИЄМСТВ

<jats:p>У статті запропоновано та науково обґрунтовано комплексний методичний підхід до математичної формалізації теоретичної критеріальної матриці оцінювання інвестиційної спроможності та інвестиційної привабливості капіталомістких економічних систем, зокрема суб’єктів портово-промислового комплексу (ППК). Дослідження спрямоване на розв'язання фундаментальної проблеми «ефекту масштабу» та інформаційної асиметрії, що виникають під час аналізу суб’єктів господарювання різної масштабної категорії за абсолютними показниками відкритої фінансової та статистичної звітності. Автором розроблено економіко-математичну модель оцінювання, в основі якої лежить застосування лінійної процедури мінімаксного нормування (Min-Max) первинних облікових індикаторів-стимуляторів та дестимуляторів з їх подальшою адитивною згорткою за п'ятьма базовими критеріями (K1–K5). У межах моделі обґрунтовано автономні вектори вагових коефіцієнтів для розрахунку Інтегрального індексу інвестиційної спроможності (IIC) та Інтегрального індексу інвестиційної привабливості (IIA). Доведено, що спроможність характеризується ендогенною стійкістю та на 60% визначається фінансово-матеріальним і кадровим потенціалом, тоді як привабливість відбиває екзогенну орієнтованість на технологічно-інноваційну віддачу капіталу. Здійснено дедуктивне картографування первинних фінансових індикаторів (первісна вартість та знос основних засобів, капітальні інвестиції, амортизація, дебіторська та кредиторська заборгованість, параметри людського капіталу) у структуру критеріальної матриці. Проведено практичну апробацію математичного апарату на матеріалах провідних підприємств портової галузі Українського Причорномор’я за даними 2021–2024 років та інвестиційними прогнозами на 2026 рік. Для проведення компаративного аналізу на міжнародному рівні обґрунтовано модифікацію інституційного критерію K2 шляхом імплементації суверенних індексів ризику (Fragile States Index, Index of Economic Freedom). Окреслено стратегічні вектори подальших досліджень у напрямі просторової адаптації моделей до європейських транспортних мереж (TEN-T, Ukraine Facility) та факторного моделювання на основі виробничих функцій.</jats:p>