Abstract
<jats:p>У статті проаналізовано правову природу та особливості запозичення локального правового забезпечення охорони праці Польщі до трудового законодавства України. Система правового регулювання трудових відносин, гарантування безпеки праці та належної її оплати в Україні потребує суттєвого удосконалення через невідповідність чинного законодавства сучасним соціальним потребам та його застарілість. На основі проведеного аналізу констатуємо, що реформування не завжди може бути ефективним, особливо якщо воно здійснюється без спільної мети та непослідовно. Реформування правового закріплення локального правового регулювання охорони праці є ще більш складним процесом, оскільки його не можна реалізувати виключно примусовими заходами – воно потребує підтримки з боку учасників трудових відносин та прогресивного підходу до його сприйняття. Таким чином, дослідження специфіки локального правового регулювання охорони праці в Польщі дає змогу висвітлити різні моделі його законодавчого закріплення та співвідношення з централізованим законодавством. Водночас питання особливостей локального правового регулювання охорони праці в Польщі залишається малодослідженим. Розглянуто також, що в умовах поширення трудової міграції, зумовленої як низьким рівнем комфортності праці в Україні, так і складними економічними обставинами, запозичення досвіду локального правового регулювання охорони праці Польщі дає змогу оперативніше та на місцевому рівні вирішувати існуючі проблеми безпеки праці. Вимоги до рівня охорони праці на всій території Польщі є уніфікованими та надзвичайно жорсткими, тому вивчення специфіки локального правового регулювання охорони праці в різних країнах спрямоване на визначення шляхів їх інтеграції з особливостями національного законодавства та соціокультурними традиціями. Крім того, у результаті проведеного дослідження встановлено, що позитивний досвід локального правового регулювання охорони праці може бути адаптований і впроваджений у національну українську практику.</jats:p>