Abstract
<jats:p>Особливості національної історичної пам’яті визначаються цілою низкою специфічних складових, серед яких і релігійний світогляд. У цьому сенсі українсько-польське порубіжжя є надзвичайно колоритним регіоном, адже тут паралельно співіснують православ’я та католицизми, які поряд, із менш масовими релігіями, складають культурно-світоглядний ландшафт досліджуваного регоіну. Візуальною однакою українсько-польського порубіжжя, в досліджуваному сенсі, є тісне переплетення культової архітектури, відбудова та реставрація якої вивчається у представленій статті та ананалізується вплив культурно-релігійного ландшафту на формування і трансформації історичної пам’яті мешканців порубіжжя. Адже не секрет, що впродовж століть українці та поляки не лише спільно приживали на порубіжних землях, але й спільно створили багату культурну спадщину, що представлена, у тому числі, культовими спорудами, які, нажаль, у радянський період здебільшого зазнали руйнації та перебудов. За понад три десятки років незалежності РП та України культові споруди порубіжжя було відбудовано та реставровано. Історична пам’ять кожної нації – це багатогранний комплекс складових, що включає у себе сукупність уявлень, знань та образів минулого, які зберігаються в колективній свідомості суспільства та передаються із покоління в покоління. У представленій статті акцентується на релігійній складові історичної пам’яті, яка не просто є виразною рисою національної ідентичності, але візуалізує специфіку українсько-польського порубіжжя. Адже саме тут тісно переплітаються польська та українська культури, історія, традиції, на порубіжних землях сформувалася особлива прикордонна ідентичність та спільна українсько-польська культурна спадщина, складовою якої є культові спруди що належать Православній, Римо-католицькій та Українській греко-католицькій Церквами. Релігійна та культурна багатогранність формує національну ідентичність, допомагає усвідомити спільну історію та культуру, базуючись не на сухих фактах, а на емоційному та візуальному сприйнятті</jats:p>