Abstract
<jats:p>Актові книги – писемні пам’ятки, продукт канцелярського діловодства, які необхідно розглядати передусім у джерелознавчому аспекті як пам’ятки, що є носіями ретроспективної архівної інформації та мають фундаментальне значення для вивчення інституційної, правової, соціально-економічної історії України ХVІ–ХVІІІ століття. Їх поява зумовлена практикою середньовічного діловодства, що передбачала записування текстів більшості документів, виданих від імені правителя. Актові книги в різний час називалися по-різному – залежно від установи, в якій вони продукувалися, від мови, якою велися, та правового поля, в якому діяли. З кінця XV ст. було введено записування в актові книги документів за тематичним принципом. Варто зауважити, що генеза актових книг безпосередньо пов’язана з генезою судово-адміністратитивних установ. Дана тематика неодноразово привертала до себе увагу дослідників. У статті підкреслено вагомість дослідження даної проблематики, що стосується історії заснування та діяльності Київського архіву давніх актів. З’ясовано, що саме на основі актових книг було утворено Київський архів давніх актів. Доведено, що створення архіву сприяло збереженню багатьох історичних матеріалів і позитивно відбилося на розвитку історичних досліджень українських учених, а головне – на роботі Київської археографічної комісії. Джерельну базу наукової розвідки склали архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України в місті Києві, де найціннішу частину документального зібрання складають актові книги судово- адміністративних і станових установ Правобережної України – ґродських, земських, підкоморських, конфедератських судів, магістратів і ратуш. Показано, що в актових книгах зосереджені документи, у яких відображено соціально-економічний, політичний розвиток Правобережжя за період з початку ХVІ ст. до кінця ХVІІІ століття.</jats:p>