Abstract
<jats:p>У статті проаналізовано свідчення з ранніх джерел XV ст. щодо складу, походження та подальшої долі деяких родів руської шляхти Коломийського повіту Галицької землі. Відправною точкою дослідження є акт від 1419 р. про надання села Березів трьом братам, збережений у пізнішій обляті однієї з книг галицького гродського суду. Незважаючи на те, що цей документ дійшов до нашого часу у вигляді копії, його автентичність не викликає сумнівів, а зміст зберігає важливу інформацію з історії місцевої шляхти початку XV ст. В публікації приділено увагу переліку шляхтичів, які виступили свідками цієї угоди, їхній локалізації, соціальному статусу, походженню та можливій ідентифікації в інших джерелах XV ст., зокрема у списках васальної присяги польському королеві Владиславові II Ягайлові 1427 р., інших збережених грамотах того часу, а також у матеріалах галицького земського суду. На підставі порівняльного аналізу актового матеріалу здійснено спробу реконструкції родинних зв’язків і майнової історії низки шляхетських родів руського походження, зокрема власників Делятина і Турки, Коршева і Лісок, Дебеславців, Хлібичина, Княждвору, а також окремих менш відомих осіб, згаданих лише побіжно. Окремо розглянуто проблеми ідентифікації шляхтичів унаслідок спотворень особових імен і топонімів у пізніших копіях документа, а також питання інформативної цінності такого типу джерел для просопографічних і генеалогічних студій. Стаття показує, що значна частина руської шляхти Коломийського повіту, зафіксованої в першій третині XV ст., упродовж наступних десятиліть або втратила свої маєтності, або ж її чоловічі лінії вигасли, що призвело до зникнення цих родів із писемних джеред пізнішого часу. Запропонована реконструкція доповнює уявлення про ранню історію та генеалогію місцевої шляхти й уточнює персональний склад руського нобілітету в Коломийському повіті на початку XV ст</jats:p>