СУДОВА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 190 КУпАП В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ, JUDICIAL PRACTICE OF APPLYING ARTICLE 190 OF THE CODE OF UKRAINE ON ADMINISTRATIVE OFFENSES UNDER MARTIAL LAW: ADMINISTRATIVE AND LEGAL ANALYSIS

<jats:p>Статтю присвячено комплексному адміністративно-правовому аналізу сучасної судової практики застосування ст. 190 КУпАП, яка регламентує відповідальність за порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів. Акцентовано увагу на тому, що в період дії безпекових обмежень державний контроль за обігом вогнепальної, холодної та пневматичної зброї набуває пріоритетного значення для забезпечення публічного порядку та захисту національних інтересів. Авторка здійснює ґрунтовний огляд та систематизацію масиву судових рішень за 2024– 2025 рр., на підставі чого визначено низку сталих тенденцій, що мають методичне значення для вдосконалення діяльності суб’єктів контролю у цій сфері. Визначено особливості проаналізованих проваджень у справах про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 190 КУпАП, що має значення для розуміння сучасної практики застосування адміністративно-деліктних норм у сфері обігу вогнепальної зброї: обмеженість доказової бази; обмежена увага суддів до аналізу суб’єктивної сторони правопорушення; переважно стандартизований підхід до призначення адміністративного стягнення; висока процесуальна уразливість матеріалів, складених органами Національної поліції; неоднорідність підходів судів до застосування інституту малозначності. Окремо акцентовано увагу на системних випадках недотримання уповноваженими особами Національної поліції України строків направлення матеріалів до суду. Це, як доводить авторка, призводить до закриття проваджень на підставі ст. 38 КУпАП, що нівелює превентивну функцію адміністративної відповідальності. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення алгоритмів діяльності правоохоронних органів. Запропоновано шляхи уніфікації судової практики та посилення процесуальної дисципліни під час документування правопорушень. Резюмовано, що реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності дозвільної системи та зміцненню правопорядку в державі.</jats:p>