Abstract
<jats:p>В умовах воєнного стану, макроекономічної нестабільності та глобальної цифрової трансформації платіжний простір України зазнає безпрецедентних інституційних і технологічних змін. Частка безготівкових розрахунків у 2024 році досягла 94,6 % за кількістю транзакцій, що свідчить про стрімку та незворотну цифровізацію вітчизняного фінансового сектору. Метою статті є комплексний аналіз сучасних тенденцій цифрової трансформації платіжного простору України та обґрунтування стратегічних перспектив імплементації національної цифрової валюти (е-гривні) на основі передового світового досвіду. Методологічна база дослідження поєднує загальнонаукові та спеціальні методи: структурно-логічний і системний підходи для визначення теоретичних засад цифрових платежів, статистичний аналіз для оцінки динаміки безготівкових транзакцій, порівняльний аналіз для вивчення міжнародної практики впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC) та SWOT-аналіз для оцінки макрофінансової готовності держави. Емпіричний аналіз продемонстрував, що за період 2022–2025 років обсяги безконтактних платежів зросли на 33 %, а головними драйверами виступають інноваційні екосистеми системно важливих банків, зокрема ПриватБанку, Monobank та Ощадбанку. Вивчення міжнародних кейсів (e-CNY у Китаї, Sand Dollar на Багамських островах, проєкт Digital Euro) дозволило ідентифікувати ключові інфраструктурні чинники успішного запуску роздрібної CBDC. Проведений SWOT-аналіз засвідчив, що попри значні безпекові та енергетичні ризики, Україна має високий рівень технологічної готовності до емісії е-гривні, чому сприяє високий рівень поширення державної цифрової платформи «Дія» та успішна апробація пілотного проєкту Національного банку України. Як практичний результат, розроблено комплекс із семи стратегічних рекомендацій щодо поетапного запровадження цифрової гривні, серед яких: інституціоналізація процесу через створення міжвідомчої Експертної ради, обов'язкове забезпечення офлайн-функціоналу розрахунків для стійкості під час блекаутів, глибока інтеграція з державними сервісами та розробка профільного законодавства. Результати дослідження можуть бути використані фінансовим регулятором та комерційними банками для адаптації стратегій до нових реалій.</jats:p>