Abstract
<jats:p>Академічна доброчесність у сучасних умовах трансформації економіки знань набуває статусу не лише етичної категорії, але й важливого інституційного та економічного чинника, що визначає ефективність інноваційного розвитку бізнесу та національної економіки. В умовах глобалізації, цифровізації та посилення конкуренції між економічними системами особливого значення набуває забезпечення довіри до результатів наукових досліджень, освітніх процесів та управлінських рішень. Саме академічна доброчесність формує основу цієї довіри, виступаючи механізмом гарантування якості знань, достовірності інформації та прозорості взаємодії між ключовими економічними агентами. У статті здійснено комплексне дослідження сутності академічної доброчесності як багаторівневої категорії, що поєднує етичні цінності, нормативно-правові засади, інституційні механізми та економічні ефекти. Проаналізовано підходи до визначення академічної доброчесності, представлені у законодавстві України, наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників, а також у рекомендаціях інституцій забезпечення якості освіти. Обґрунтовано, що сучасне розуміння академічної доброчесності виходить за межі освітнього середовища та інтегрується у бізнес-практики, виступаючи основою формування інноваційного потенціалу. Значну увагу приділено аналізу проєкту Закону України «Про академічну доброчесність», який розглядається як важливий інструмент інституціоналізації етичних стандартів у системі освіти і науки. Визначено його ключові переваги, зокрема системність регулювання, чіткість визначення порушень та запровадження механізмів відповідальності, а також недоліки, пов’язані з ризиком формалізації, складністю імплементації та недостатнім рівнем інтеграції з бізнес-середовищем. У роботі проведено порівняльний аналіз міжнародних моделей забезпечення академічної доброчесності (США, Велика Британія, Німеччина, Польща), що дозволило виокремити основні підходи: культурно-ціннісний, інституційно-контрольний, репутаційний та централізований. Доведено, що найбільш ефективними є моделі, які поєднують формальні механізми контролю з високим рівнем внутрішньої етичної культури. Особливу увагу приділено дослідженню економічного виміру академічної доброчесності. Встановлено, що дотримання її принципів сприяє підвищенню якості людського капіталу, зниженню транзакційних витрат, розвитку інноваційної діяльності та зміцненню репутаційного капіталу підприємств. На основі аналізу міжнародних досліджень (OECD, European Commission) доведено, що країни з високим рівнем довіри до наукових результатів демонструють вищу інноваційну активність та ефективність інвестицій у дослідження і розробки. Водночас обґрунтовано, що академічна недоброчесність (плагіат, фальсифікація, фабрикація даних, академічне шахрайство) має суттєві негативні економічні наслідки, серед яких: зниження якості управлінських рішень, втрати інвестицій, репутаційні ризики та зменшення конкурентоспроможності підприємств. Визначено, що в Україні проблема академічної недоброчесності має системний характер, що обумовлює необхідність комплексного підходу до її подолання. У статті доведено, що академічна доброчесність виступає базисом формування інноваційної економіки через забезпечення достовірності знань, підвищення ефективності взаємодії між наукою та бізнесом, а також розвиток культури відповідальності. Обґрунтовано, що інтеграція принципів доброчесності у бізнес-практики сприяє підвищенню ефективності управління персоналом, розвитку корпоративної культури та забезпеченню сталого розвитку підприємств. Запропоновано практичні рекомендації щодо інтеграції академічної доброчесності у діяльність організацій, зокрема: впровадження корпоративних кодексів етики, інтеграція принципів доброчесності у HR-процеси, використання цифрових інструментів контролю та посилення взаємодії між закладами освіти і бізнесом. Отже, результати дослідження підтверджують, що академічна доброчесність є стратегічним ресурсом інноваційного розвитку, який забезпечує формування економіки довіри, підвищення конкурентоспроможності та сталий розвиток бізнесу і національної економіки.</jats:p>