МОДЕЛІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

<jats:p>Об’єктом дослідження є моделі державного управління у сфері інформаційної безпеки та регулювання штучного інтелекту в ЄС, США, Великій Британії та Україні. Проблема полягає у відсутності систематизованого порівняльного аналізу цих моделей, що охоплював би інституційну архітектуру, регуляторний підхід до ШІ та механізм їх інтеграції, ускладнюючи обґрунтоване запозичення зарубіжного досвіду для вдосконалення вітчизняної моделі в умовах воєнного стану. Суть отриманих результатів полягає в тому, що систематизовано три інституційні моделі за критерієм централізації (централізовано-статутну – ЄС, фрагментовано-виконавчу – США, розподілено-регуляторну – Велика Британія); зіставлено регуляторні підходи до штучного інтелекту за нормативною формою та інституційною стабільністю (від комплексного регламенту до відкликаного виконавчого указу); визначено три типи механізмів інтеграції управління інформаційною безпекою з регулюванням ШІ; обґрунтовано чотири компоненти зарубіжного досвіду, застосовні для України. Завдяки поєднанню інституційного й регуляторного вимірів (а не розгляду кожного окремо, як у наявних дослідженнях) результати дозволили сформувати операційний, а не описовий висновок про конкретні застосовні форми. Це пояснюється тим, що централізовано-статутна модель забезпечує нормативну стабільність, фрагментовано-виконавча – швидкість адаптації, а Україна за умов воєнного стану потребує поєднання обох властивостей. Результати можуть бути використані органами публічного управління при розробленні профільного закону про штучний інтелект і вдосконаленні інституційної архітектури сектору інформаційної безпеки України.</jats:p>