СПРОМОЖНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ У РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ВІДБУДОВИ ЗРУЙНОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

<jats:p>У статті досліджено спроможність державних інституцій України щодо реалізації політики відбудови зруйнованих територій в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення. Визначено складну багаторівневу систему інституцій, під якою слід розуміти впорядковану сукупність взаємопов’язаних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, спеціалізованих державних установ, національних та міжнародних організацій, які в межах визначеної компетенції забезпечують формування, координацію реалізації та контроль заходів, що спрямовані на відбудову територій України, що постраждали внаслідок збройної агресії. Доведено, що визнання системності інституцій у реалізації політики відбудови обумовлено спільної метою, нормативною визначеністю їх повноважень та узгодженістю функцій та постійною взаємодією її елементів. Проаналізовано інституційні, правові, організаційні та управлінські механізми, що визначають ефективність державної політики у сфері реконструкції житлової, соціальної, транспортної та критичної інфраструктури. Обґрунтовано необхідність посилення інституційної спроможності держави через цифровізацію процедур, прозорі механізми розподілу ресурсів, розвиток кадрового потенціалу та впровадження принципів доброго врядування.</jats:p>