Природа та криміналістична класифікація доказів, The Nature and Forensic Classification of Evidence

<jats:p>Статтю присвячено дослідженню природи доказів у кримінальному провадженні з урахуванням сучасних тенденцій розвитку криміналістики та цифровізації суспільних відносин. Обґрунтовано, що процес доказування нерозривно пов’язаний з пізнанням механізму кримінального правопорушення як складної динамічної системи взаємодії об’єктів, процесів і суб’єктів. Доведено, що саме в межах такої взаємодії формуються сліди кримінального правопорушення, які виступають первинними носіями криміналістично значущої інформації. Встановлено, що сліди злочину ще не є доказами у процесуальному розумінні, а набувають доказового значення лише після їх належного виявлення, фіксації, вилучення, дослідження та процесуального закріплення відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Уточнено, що цифрові сліди є самостійною групою первинних джерел криміналістичної інформації, що формується у штучному інформаційному середовищі та існує у вигляді комп’ютерних даних. Розкрито специфічні властивості цифрових слідів, зокрема їхню залежність від технічних засобів відтворення, можливість багаторазового копіювання без втрати змісту, динамічність, а також необхідність застосування спеціальних методів забезпечення автентичності та цілісності електронних даних. Уточнено дефініцію цифрового сліду як криміналістично значущого відображення події кримінального правопорушення у вигляді комп’ютерних даних, що виникають або зазнають змін у запам’ятовувальних пристроях електронно-обчислювальної техніки внаслідок виконання програмних алгоритмів та (або) дій користувача. Обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних підходів до криміналістичної класифікації доказів з урахуванням інформаційної природи доказу та процесів трансформації криміналістичної інформації в доказову. Запропоновано авторську багатокритеріальну криміналістичну класифікацію доказів, що базується на поєднанні критеріїв їх походження, інформаційно-технологічного, інформаційно-аналітичного, функціонального та процесуально-трансформаційного підходів. Констатовано, що застосування запропонованої класифікації сприятиме підвищенню ефективності організації пошуку, фіксації, дослідження та оцінки доказової інформації, а також адаптації кримінального судочинства до умов розвитку цифрового середовища та інформаційного суспільства.</jats:p>