Розвиток адміністративно-правового регулювання у сфері екологічної безпеки: український вимір, The Development of Administrative and Legal Regulation in the Field of Environmental Safety: The Ukrainian Perspective

<jats:p>У статті досліджено еволюцію адміністративно-правового регулювання у сфері екологічної безпеки в Україні крізь призму формування публічно-правових механізмів охорони довкілля, запобігання екологічним ризикам і забезпечення сталого розвитку. Проаналізовано генезу правових підходів до регулювання екологічних відносин на різних історичних етапах становлення української державності – від звичаєвих і фрагментарних заборон до формування комплексної системи адміністративно-правових інструментів забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки. Встановлено, що на певних історичних етапах адміністративно-правовому регулюванню екологічної безпеки були притаманні різні моделі державного впливу – від максимального втручання та переважно каральних заходів через жорстко керовану адміністративно-командну систему радянського періоду до сучасної багаторівневої моделі публічного управління, що поєднує регулятивні, дозвільні, контрольні та превентивні механізми. Акцентовано увагу на тому, що історичний досвід свідчить про залежність ефективності правового забезпечення екологічної безпеки не від кількісного зростання нормативно-правових актів, а від системності адміністративно-правових інструментів, узгодженості повноважень органів публічної влади та реального гарантування екологічних прав людини. Окрему увагу приділено аналізу сучасного етапу розвитку адміністративно-правового регулювання екологічної безпеки в умовах європейської інтеграції та дії правового режиму воєнного стану. Наголошено, що збройна агресія проти України істотно загострила екологічні загрози, зумовила зростання кількості екологічних правопорушень і актуалізувала питання вдосконалення адміністративно-правових механізмів фіксації екологічної шкоди, контролю та відповідальності. Зроблено висновок, що забезпечення екологічної безпеки в умовах воєнного стану потребує подальшого розвитку спеціальних адміністративно-правових інструментів і є предметом самостійного комплексного наукового дослідження.</jats:p>