Abstract
<jats:p>У статті проаналізовано особливості впливу результатів міжнародних і національних моніторингових досліджень якості освіти на професійний розвиток учителів у світовому та українському контекстах. Розкрито сучасні практики використання освітніх даних у педагогічній практиці та освітній політиці. Обґрунтовано, що упродовж останніх десятиліть моніторингові дослідження (зокрема TALIS, PISA, TIMSS, PIRLS) з інструменту оцінювання та підзвітності освітніх систем поступово трансформувалися у потужний ресурс безперервного професійного вдосконалення педагогів. Визначено два ключові напрями використання результатів моніторингів якості освіти: як джерела інформації для виявлення професійних потреб учителів та як інструменту безпосереднього вдосконалення педагогічної практики на основі аналізу навчальних досягнень учнів і освітнього середовища.Огляд зарубіжних досліджень використання даних моніторингів якості освіти для формування освітньої політики, що ґрунтується на доказах (evidence-based policy), і розвитку культури роботи з даними (data culture) у закладах освіти засвідчив, що ефективність впливу результатів оцінювань на зміни педагогічної діяльності залежить від рівня сформованості у вчителів навичок роботи з даними (data literacy), наявності професійних навчальних спільнот (professional leaning communiries) та організаційної підтримки з боку освітніх інституцій. Обґрунтовано, що колективне використання даних сприяє формуванню рефлексивної педагогічної практики, розвитку дослідницьких і аналітичних компетентностей учителя, а також підвищенню результатів навчання учнів.Окреслено ключові зміни в сучасних моделях професійного розвитку вчителів, що зумовлені впровадженням підходів data-driven та capacity building, які передбачають індивідуалізацію професійного зростання, посилення автономії педагога та його здатності до прийняття обґрунтованих рішень. Наголошено на відсутності систематизованих методичних і практикоорієнтованих вітчизняних розробок, орієнтованих на впровадження результатів моніторингових досліджень у практику підвищення кваліфікації педагогів, та визначено перспективи для України.</jats:p>