Клініко-ангіографічний профіль, електрокардіографічні зміни, морфофункціональний стан лівого шлуночка та віддалені клінічні події протягом одного року спостереження в пацієнтів із гострим коронарним синдромом і значущою хворобою стовбура лівої коронарної артерії, Clinical and angiographic profile, ECG changes, morphofunctional state of the left ventricle, and one-year clinical outcomes in patients with acute coronary syndrome and significant left main coronary artery disease

<jats:p>Мета роботи – визначити особливості профілю ризику, клініко-ангіографічної характеристики, змін ЕКГ, морфофункціонального стану лівого шлуночка та клінічного перебігу в госпітальному періоді й протягом одного року в пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) та значущим стенозом стовбура лівої коронарної артерії (ЛКА). Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 208 пацієнтів із ГКС (середній вік – 66,2 року; 71,2 % чоловіків), які лікувалися у КП «ПОКЛ імені М.В. Скліфосовського ПОР». Критеріями залучення було проведення коронарографії та повного обсягу обстежень. Основну групу становили 92 пацієнти зі стенозом стовбура ЛКА &gt; 50 %; контрольну – 116 пацієнтів без такого стенозу. Обстеження передбачало визначення ліпопротеїну(a) [Lp(a)] у сироватці крові. Невідкладне перкутанне коронарне втручання зі стентуванням елютинг-стентами було виконане 147 (70,7 %) пацієнтам, зокрема 60 (65,2 %) – в основній групі та 87 (75,0 %) – в кон­­трольній. Віддалене спостереження з оцінюванням клінічних наслідків та прихильності до лікування проводили протягом одного року після госпіталізації шляхом телефонного опитування та/або амбулаторного консультування. Результати. Пацієнти двох груп не відрізнялися за розподілом форм ГКС та співвідношенням статей: STEMI реєструвався відповідно у 57,6 та 60,3 %, NSTEMI – у 12,0 та 13,8 %, нестабільна стенокардія – у 30,4 та 25,9 % пацієнтів (p&gt;0,05). Водночас стеноз стовбура ЛКА асоціювався зі старшим віком пацієнтів – 70,0 [64,0–77,2] проти 64,0 [53,0–73,0] років (p&lt;0,001), більшою частотою гіперхолестеринемії (85,9 % проти 74,1 %, p=0,040), вищим рівнем Lp(a) (68,5 мг/дл проти 24,3 мг/дл, p&lt;0,001) та більшою частотою елевації сегмента ST &gt; 0,05 мВ у відведенні aVR (64,1 % проти 9,5 %, p&lt;0,001). Поєднання останньої з депресією цього сегмента у ≥ 6 відведеннях як ознака стенозу стовбура ЛКА мало чутливість 46,7 % та специфічність 100 %. За відсутності відмінностей за ехокардіографічними показниками морфофункціонального стану серця та кардіо­гемодинаміки пацієнти основної групи мали вищий SYNTAX Score – 28,00 [12,75–32,50] проти 9,50 [5,25–12,00] (p&lt;0,001) при зіставній частоті багатосудинного ураження коронарних артерій – 78,3 % проти 75,0 % (p&gt;0,05). Стентування стовбура ЛКА проведено у 14 (15,2 %) пацієнтів без суттєвих ускладнень. За відсутності статистично значущих відмінностей у загальній госпітальній летальності в основній групі були вищими частота смерті від ускладнень ГКС у стаціонарі – 10,9 % проти 3,4 % (p=0,049), а також частота смерті від усіх причин (14,9 % проти 2,0 %, p=0,002) та комбінованого показника смерті від усіх причин або повторної госпіталізації через серцево-судинні причини (36,5 % проти 19,6 %, p=0,016) протягом року.Висновки. Стеноз стовбура ЛКА у пацієнтів із ГКС асоціювався зі старшим віком, більшою частотою та вираженістю гіперхолестеринемії, а також підвищенням рівня Lp(a). Поєднання елевації сегмента ST у відведенні aVR із депресією цього сегмента у 6 відведеннях ЕКГ та більше виявлено у 46,7 % таких пацієнтів при 100 % специфічності. Їхній ангіографічний профіль характеризувався більшою анатомічною складністю ураження ЛКА за SYNTAX Score при зіставній частоті супутнього багатосудинного ураження. Перебіг ГКС у пацієнтів зі стенозом стовбура ЛКА визначався більшою частотою смерті від ускладнень ГКС у госпітальному періоді та більшою частотою смерті від усіх причин і комбінованого показника смерті від усіх причин або повторної госпіталізації із серцево-судинних причин протягом року.</jats:p>