Abstract
<jats:p>У статті викладено авторську точку зору щодо напрямів забезпечення конкурентних позицій підприємств агропродовольчого сектору, яка може слугувати підґрунтям для подальшого формування стратегічних програмних документів галузевого розвитку. Дослідження присвячене визначенню стратегічних чинників і перспективних напрямів забезпечення конкурентоспроможності підприємств агропродовольчого сектору України в умовах невизначеності повоєнного стану. На основі абстрактно-логічного підходу було узагальнено процеси і явища, що визначають поточний та перспективний стан внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств агропродовольчої сфери, їх переваги і можливості у конкурентному змаганні. Базою дослідження слугували наукові праці провідних дослідників, аналітичні публікації, особисті спостереження авторів. Визначено, що найбільш важливими чинниками, що визначають перспективні тренди розвитку агропродовольчих ринків і стратегії провідних виробників є такі: зміни географії виробництва і реалізації аграрної і харчової продукції та трансформація глобальних ланцюгів постачання; цифрова трансформація процесів виробництва і реалізації продукції; процеси формування циркулярної економіки на принципах сталого розвитку; горизонтальна та вертикальна інтеграція бізнесу, зокрема формування мережевих виробничо-збутових структур. Обґрунтовано, що ключем до забезпечення конкурентних переваг підприємств агропродовольчого сектору є інтеграція дрібних та середніх виробників у мережеві об’єднання. Поєднання концепцій цифровізації, циркулярної економіки та мережевої організації агропродовольчого бізнесу дозволить підвищити ресурсну та економічну ефективність виробництва, посилити маркетингово-збутову діяльність і на цих засадах забезпечити конкурентні позиції виробників у стратегічній перспективі</jats:p>