Культурна дипломатія України в умовах війни: комунікаційні вектори та гуманітарна стійкість, Ukraine’s Cultural Diplomacy During the War: Communication Vectors and Humanitarian Resilience

<jats:p>У статті досліджено сутність і трансформаційні тенденції культурної дипломатії України в умовах повномасштабної російсько-української війни. Проаналізовано її основні напрями, ціннісні орієнтири та стратегічні функції у контексті сучасної міжнародної політики. Встановлено, що культурна дипломатія постає не лише як засіб міждержавної комунікації, а як інструмент зміцнення гуманітарної безпеки, формування позитивного іміджу держави, протидії дезінформаційним впливам і підтримки національної ідентичності. Особлива увага приділяється діяльності Українського інституту як ключового актора культурної дипломатії. Визначено основні вектори сучасної культурної дипломатії: ідентифіка-ційний (підтвердження української суб’єктності у світі), комунікаційно-просвітницький (поширення знань про культуру та історію), діаспорний (підтримка зв’язків з українськими громадами за кордоном), цифровий (створення онлайн-платформ і візуальних наративів) та європей-ський (укріплення стратегічного партнерства з державами ЄС). Автор доводить, що культурна дипломатія України під час війни набуває ознак системного феномену, який поєднує гуманітарну, інформаційну та політичну складові. Її практичний вимір проявляється у проєктах міжнародної солідарності, мистецьких акціях, кампаніях публічної дипломатії та інтеграції українського культурного простору у світовий контекст. У підсумку культурна дипломатія розглядається як невід’ємна складова державної політики, спрямованої на формування гуманітарної стійкості, протидію агресії та посилення міжнародної суб’єктності України.</jats:p>