АДАПТИВНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ЕЛЕМЕНТ ГІБРИДНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ, ADAPTIVE RISK MANAGEMENT AS AN ELEMENT OF HYBRID PROJECT MANAGEMENT

<jats:p>У статті науково обґрунтовано концептуальні засади інтеграції адаптивного ризик-менеджменту в архітектуру гібридного управління проєктами в умовах високої економічної турбулентності та технологічної невизначеності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від статичних, детермінованих моделей управління ризиками до динамічних систем, здатних до самоорганізації та швидкої трансформації у відповідь на зовнішні виклики, зокрема воєнний стан в Україні та глобальну ринкову волатильність. В роботі проведено порівняльний аналіз каскадних (Waterfall) та гнучких (Agile) методологій, на основі чого виокремлено переваги гібридного підходу «Water-Scrum-Fall», що поєднує стратегічне планування віх із тактичною гнучкістю ітерацій. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці структурно-функціональної моделі адаптивного механізму ризикменеджменту, що включає впровадження динамічної «тригерної матриці» та багаторівневих сценаріїв операційної стійкості («стабільний адаптив», «гібридна стійкість», «кризова релокація»). Особливу увагу приділено методам кількісного прогнозування бюджетних відхилень із використанням імітаційного моделювання Монте-Карло та математичного апарату оцінки очікуваного впливу ризиків на фіксований бюджет ІТ-проєктів. Вперше в контексті гібридного управління інтегровано поведінковий аспект ризик-менеджменту через використання коригувальних коефіцієнтів когнітивних ухилів (дебіасинг), таких як ухил оптимізму та ефект втрачених витрат. Обґрунтовано роль цифровізації як головного фасилітатора адаптивності, зокрема через використання хмарних середовищ (Microsoft 365, SharePoint), ERP-систем та інструментів штучного інтелекту для проактивної ідентифікації загроз. Практичне значення дослідження полягає у розробці алгоритмів динамічного перемикання стратегій управління залежно від порогових значень нестабільності вимог та технологічної складності. Результати моделювання на прикладі реальних ІТ-проєктів підтвердили, що впровадження запропонованого підходу дозволяє знизити ймовірність критичних перевищень бюджету та термінів на 20-30%. Стаття містить рекомендації щодо формування інтегрованих реєстрів ризиків та визначення ризик-апетиту стейкхолдерів як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у складних інфраструктурних та інноваційних проєктах.</jats:p>