Abstract
<jats:p>Мета. Здійснити систематичний огляд сучасної доказової бази щодо глобального тягаря раку шийки матки (РШМ) та аналітичну оцінку ефективності існуючих стратегій цервікального скринінгу в контексті Глобальної стратегії Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) з елімінації РШМ як проблеми громадського здоров'я. Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд наукових публікацій за 2019–2025 рр. у базах даних PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, Cochrane Library та Google Scholar. Пошук здійснювався за ключовими дескрипторами: "cervical cancer", "HPV screening", "cervical neoplasia", "cotesting", "liquid-based cytology", "elimination strategy". Включено 87 джерел, що відповідали критеріям релевантності: оригінальні дослідження, систематичні огляди, мета-аналізи, настанови ВООЗ та IARC, офіційні статистичні бюлетені. Критерії виключення: публікації мовами, відмінними від англійської та української, роботи з високим ризиком упередженості, матеріали конференцій без повнотекстового доступу, публікації авторів країн-агресорів. Результати. За оцінками GLOBOCAN 2022, у світі зареєстровано 662 044 нових випадків РШМ (стандартизований показник захворюваності - 14,1 на 100 тис. жінок) та 348 709 смертей (стандартизований показник смертності – 7,08 на 100 тис.). РШМ посідає четверте місце серед онкологічних захворювань у жінок глобально. Встановлено значні регіональні диспропорції: найвищий тягар спостерігається у Східній та Південній Африці, тоді як країни з високим індексом людського розвитку демонструють стійке зниження показників завдяки організованим скринінговим програмам. В Україні захворюваність на РШМ залишається однією з найвищих у Європейському регіоні (стандартизований показник – 15,6–17,5 на 100 тис.), при цьому організований популяційний скринінг відсутній. Аналіз доказової бази підтвердив перевагу первинного тестування на вірус папіломи людини високого онкогенного ризику (ВПЛ–ВОР) над цитологічним скринінгом: клінічна чутливість ВПЛ-тесту для виявлення цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2-го ступеня та вище (CIN 2+) становить ≥97,5% проти 53–80% для традиційної цитології. Стратегія котестингу (поєднання ВПЛ-тесту з рідинною цитологією) для жінок віком 30+ забезпечує негативну прогностичну цінність >99%, що обґрунтовує безпечний 5-річний інтервал між скринінговими обстеженнями. Висновки. Досягнення елімінаційних цілей ВООЗ (90–70–90) потребує впровадження організованих популяційних скринінгових програм на основі первинного ВПЛ-тестування з інтеграцією цитологічного тріажу. Для України пріоритетними напрямами є перехід від опортуністичного до організованого скринінгу, створення централізованої лабораторної моделі з контролем якості та забезпечення охоплення щонайменше 70% цільової популяції жінок 25–65 років.</jats:p>