Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз трансформації освітньої парадигми в контексті вивчення академічного письма майбутніми філологами під впливом технологій генеративного штучного інтелекту (ШІ). Автор досліджує феномен використання чат-бота ChatGPT як когнітивного інструменту, що здатен як підсилювати аналітичні здібності студента, так і створювати суттєві ризики для формування базових лінгвістичних компетенцій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю перегляду традиційної методики викладання філологічних дисциплін у відповідь на виклики цифровізації. У роботі детально розглянуто методику інтеграції ШІ у процес написання наукових текстів. Окреслено позитивні аспекти: допомога у структуруванні есе, генерування тез, подолання «страху чистого аркуша», автоматизація стилістичного редагування та перевірка граматичних конструкцій. Особливу увагу приділено концепції «промпт-інжинірингу» як нової філологічної навички, що вимагає високого рівня лексичної точності та логічного мислення. Водночас критично проаналізовано деструктивні чинники, зокрема явище «когнітивного аутсорсингу», коли автоматизація написання тексту призводить до деградації навичок самостійної аргументації та критичного аналізу джерел. Розглянуто проблему академічної доброчесності та розмивання авторства в епоху алгоритмічного контенту. Автор пропонує змістити акцент у навчанні з оцінки фінального тексту на оцінку процесу його створення, де ШІ виступає лише допоміжним «інтелектуальним партнером», а не заміною суб’єкта письма. Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо адаптації курсів з академічного письма. Запропоновано впровадження нових форм контролю, що включають усний захист робіт, порівняльний аналіз авторського та генерованого текстів, а також обов’язкове маркування використання ШІ. Зроблено висновок, що для студентів-філологів опанування ChatGPT має стати частиною професійної цифрової грамотності, яка базується на вмінні верифікувати факти та зберігати автентичність мовного вираження.</jats:p>