Abstract
<jats:p>У статті досліджено міжкультурну комунікацію крізь призму українсько-англійського та українсько-німецького перекладів. Постановка проблеми пов’язана з актуальністю забезпечення адекватності перекладу в умовах глобалізації та посилення міжнародних контактів, коли культурно зумовлені смисли, комунікативні наміри та національно марковані мовні одиниці мають велике значення. Проаналізовано сучасні підходи до перекладу як соціокультурного феномену та його роль у міжкультурній взаємодії, зокрема концепції багатомовності та транскультурності. Використано корпус із 100 текстових фрагментів українською мовою, що містять культурні реалії, фразеологізми та етикетні формули ввічливості, із відповідними англійськими та німецькими перекладами. Методологія включала контент-аналіз, порівняльний аналіз та кодування перекладацьких стратегій. Розглянуто стратегії транскрипції, описового перекладу, функційної адаптації, культурної трансформації та ін., що дозволяють передати специфіку української культури, сучасних військово-політичних реалій та образності висловів у мовах перекладу. Дослідження показало, що ефективність перекладу значною мірою залежить від здатності перекладача враховувати соціокультурний контекст, жанрові особливості тексту та комунікативну мету висловлювання. Особливу увагу приділено ролі перекладача як міжкультурного медіатора, здатного зберегти прагматичний ефект, культурні конотації та соціальні нюанси. Встановлено, що застосування адаптивних стратегій перекладу, таких як опис, трансформація чи локалізація культурних реалій, сприяє підвищенню зрозумілості та адекватності текстів у цільових мовах. Крім того, проаналізовано вплив сучасних цифрових технологій і штучного інтелекту на процес міжкультурної передачі смислів, що підкреслює необхідність поєднання професійної компетентності та технологічної грамотності перекладача. Висновки підкреслюють необхідність інтегрованого підходу, що поєднує лінгвістичний аналіз, культурологічні дослідження та практичні перекладацькі стратегії для забезпечення ефективної міжкультурної взаємодії та адекватності перекладу. Стаття демонструє, що переклад виступає не лише як засіб передачі лексичного змісту, а й як важливий інструмент міжкультурного діалогу та взаєморозуміння між мовними спільнотами.</jats:p>