Abstract
<jats:p>Статтю присвячено виявленню інваріантних і варіативних особливостей функціонування синтаксичних, лексичних і стилістичних засобів у президентських промовах США. Дослідження спрямоване на з’ясування того, які мовні елементи формують риторичне ядро американського президентського дискурсу та яким чином воно модифікується в індивідуальних стилях різних президентів. Аналіз матеріалу дав змогу встановити, що президентське мовлення функціонує як цілісна система, у якій структурна організація висловлення, емоційний вплив на аудиторію та конструювання політичного образу взаємодіють у межах спільної персуазивної стратегії. Увагу зосереджено на синтаксичному паралелізмі, анафорі, градації, інклюзивних займенниках, риторичних запитаннях, імперативних і закличних конструкціях, а також на оцінній лексиці й образних номінаціях як засобах, що забезпечують виразність політичного мовлення. Матеріалом дослідження слугували фрагменти інавгураційних промов, передвиборчих звернень, офіційних заяв, програмних виступів і публічних коментарів президентів США. У роботі застосовано описово-аналітичний, порівняльний і контент-аналіз, що дозволило не лише систематизувати риторичні прийоми, а й визначити їхню частотність, функціональне навантаження та способи комбінування в індивідуальних риторичних практиках. Інваріантне ядро президентського дискурсу утворюють синтаксичний паралелізм, анафора, інклюзивні займенники, риторичні запитання, імперативні конструкції та оціннна лексики. Водночас варіативність виявляється в різних конфігураціях цього спільного інструментарію. Для Б. Клінтона характерні структурна симетрія й раціональна аргументативність, для Дж. Буша – патріотична консолідація, для Б. Обами – афористичність і символічна насиченість, для Д. Трампа – емоційна поляризація й оцінна інтенсифікація, для Дж. Байдена – консолідаційно-етичне звучання. Дослідження дало змогу глибше зрозуміти, як спільні мовні моделі президентської риторики поєднуються з індивідуальними стильовими конфігураціями та забезпечують персуазивний ефект політичного мовлення.</jats:p>