Abstract
<jats:p>У статті розглянуто проблему соціальної парадигми роману Джона Стейнбека «Грона гніву». Звернено увагу на те, що Джон Стейнбек належить до визначних постатей американської літератури та виступає палким захисником ідей гуманізму й соціальної справедливості. У своїй творчості він порушує складні й актуальні проблеми, що турбували не лише суспільство США, а й світову спільноту загалом. Спираючись на здобутки як американської, так і європейської літературних традицій, письменник формує власний унікальний художній підхід до зображення людини та природи. Його твори вирізняються глибокою увагою до внутрішнього світу персонажів і прагненням розкрити багатогранність та суперечливість людської свідомості. З’ясовано, що «Грона гніву» − роман про долю народу, твір епічного розмаху, новаторської форми. Нове авторське бачення американської дійсності спонукало Джона Стейнбека до пошуків оригінальних, нетрадиційних і художніх прийомів. В центрі роману – історія однієї фермерської родини, історія Джоудів, і через їхню долю показано життя трудового народу Америки, що постраждав від депресії. Митець знайшов художні засоби, щоб унаочнити цю картину і зробити її типовою. Типовість героїв, їхнього життя, опис колективних вчинків, ліричні відступи, відкрита позиція автора, ретроспекції – наявний весь «арсенал» епічного твору. Визначено, що «Грона гніву» Джона Стейнбека – викривальний твір, що займає значне місце в американській і загальносвітовій реалістичній літературі. За жанровими ознаками його зазвичай відносять до категорії «соціального роману», і це цілком справедливо. Правдиво відтворюючи реальну атмосферу американської дійсності кінця 30-х років, письменник відобразив в своєму творі напрями, що відрізнялися один від одного суспільною думкою цього часу, відтворив характерні для різних груп населення відтінки всезагального для всіх незадоволення і розчарування. У статті доведено, що роман Джона Стейнбека «Грона гніву» – цілісний твір, у якому думки автора і сама взаємодія характерів героїв книги взаємно доповнюють один одного, створюють природну, синтетичну єдність. І з особливою силою ця внутрішня нерозривність об’єктивного і суб’єктивного початків виявляється при розробці найважливішої теми твору – теми благородства і величі людини, її непоборне прагнення до кращого життя. «Грона гніву» − це соціальний роман, основою якого стала драматична сторінка з історії США, це − твір про долю народу, про його страждання, мужню витривалість і безмежний оптимізм, який допоміг йому витримати всі випробування.</jats:p>