АДАПТАЦІЯ ТА ПЕРЕКЛАДЕННЯ ЗАРУБІЖНИХ КЛАСИЧНИХ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТВОРІВ ДЛЯ БАНДУРНОГО ВИКОНАВСТВА

<jats:p>У статті досліджується процес адаптації та перекладення зарубіжної класичної інструментальної музики для бандурного виконавства як ключовий чинник академізації бандури та її інтеграції у світовий музичний простір. Аналізується виконавська практика інтерпретації творів Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Ф. Шопена, А. П’яццоли та інших композиторів, а також специфіка технічних прийомів, необхідних для їх виконання на бандурі. Окреслюються особливості звуковидобування, артикуляції та ансамблевої взаємодії, що дозволяють компенсувати акустичні обмеження інструмента й розширити його виразові можливості. Особлива увага приділяється синтезу музичного та сценічнохореографічного компонентів, який трансформує концертне виконання у цілісне художньо-театралізоване явище. Обґрунтовується, що залучення світової класики сприяє подоланню етнографічних стереотипів і формує бандуру як універсальний академічний інструмент сучасної сцени.</jats:p>