Abstract
<jats:p>У статті розглянуто інтегровану методику створення апаратно-програмних навчальних рішень на прикладі розробки портативної ігрової системи з грою Pac-Man на базі мікроконтролерної платформи Arduino. Основна увага приділяється поєднанню апаратної складової, зокрема мікроконтролера, пристроїв відображення, органів керування та звукових модулів, із програмною реалізацією, що включає алгоритмізацію, структурування коду та оптимізацію використання обмежених апаратних ресурсів. Проаналізовано основні етапи виконання навчального проєкту: вибір компонентної бази, розробку принципової та монтажної схем, перевірку працездатності елементів, програмну реалізацію ігрової логіки, налагодження та тестування системи. Описано типові технічні труднощі, що виникають під час роботи з вбудованими системами, зокрема обмежений обсяг пам’яті мікроконтролера, нестабільність з’єднань, особливості керування аналоговими пристроями та потребу в оптимізації графіки й звуку. Запропоновано практичні підходи до їх усунення в умовах освітнього процесу. Окремо відзначено освітній потенціал використання мікроконтролерних ігрових проєктів, що поєднують елементи конструювання, програмування та творчої діяльності. Такий формат роботи дозволяє здобувачам освіти послідовно проходити всі етапи розробки – від постановки задачі до отримання завершеного працездатного пристрою, сприяючи формуванню практичного досвіду, відповідальності за результат та усвідомленню зв’язку між теоретичними знаннями і їх прикладним використанням. Обґрунтовано доцільність використання ігрових апаратно- програмних проєктів як ефективного засобу формування у здобувачів освіти практичних компетентностей у сфері цифрових технологій, робототехніки та програмування. Запропонована методика сприяє розвитку алгоритмічного та інженерного мислення, умінню працювати з апаратними й програмними компонентами як єдиною системою, а також підвищує мотивацію до навчання через отримання наочного та функціонального кінцевого результату. Також показано, що запропонований підхід є універсальним і може бути адаптований до інших навчальних проєктів апаратно-програмної спрямованості, зокрема в межах дисциплін з цифрових технологій, автоматизації та вбудованих систем.</jats:p>