Abstract
<jats:p>У статті представлено структурно-функціональну модель підготовки бакалаврів з професійної освіти (цифрові технології) в закладах вищої освіти до проєктування інтерфейсів. Обґрунтовано актуальність розробки такої моделі в контексті зростання попиту на фахівців, здатних створювати педагогічно доцільні інтерфейси освітніх платформ, електронних навчальних курсів та цифрових навчальних ресурсів. Виявлено суперечність між потребою ринку праці у фахівцях із комплексною компетентністю в галузі проєктування освітніх інтерфейсів та фрагментарним характером підготовки, в якій технічні та педагогічні компоненти реалізуються ізольовано. Розкрито пʼять концептуальних положень побудови моделі: інтегративна компетентність як системоутворювальний результат підготовки; методологічний плюралізм на основі компетентнісного, проєктного та системно-синергетичного підходів; психолого-педагогічні умови як механізм реалізації моделі; етапність підготовки відповідно до логіки професійного становлення; діагностична орієнтованість моделі. Охарактеризовано чотири блоки моделі: цільовий (мета та пʼять завдань формування інтегративної компетентності), методологічний (підходи та загальнодидактичні й специфічні принципи), змістово-процесуальний (три етапи підготовки – адаптаційно-орієнтаційний, практико-проєктний, професійно-інтегративний; ключові освітні компоненти; форми, методи та засоби навчання, зокрема методологія Design Thinking) і діагностичний (пʼять компонентів інтегративної компетентності, чотири критерії та чотири рівні її сформованості, інструментарій оцінювання). Обґрунтовано роль трьох психолого-педагогічних умов: системної інтеграції бінарних компетентностей через інтегративні модулі та бінарні задачі; практико-орієнтованого навчання на основі методології Design Thinking; рефлексивно-діагностичного супроводу через багатоканальну систему зворотного звʼязку та професійне портфоліо. Розкрито механізми синергетичної взаємодії умов та їхній вплив на формування цілісної професійної ідентичності педагогічного дизайнера інтерфейсів. Визначено перспективи подальших досліджень, повʼязані з експериментальною перевіркою ефективності розробленої моделі.</jats:p>