Abstract
<jats:p>У статті обґрунтовано та експериментально перевірено авторську методику формування перськомовної компетентності в діалогічному мовленні у майбутніх перекладачів у сфері забезпечення державної безпеки. Методика базується на кейс-орієнтованому моделюванні професійних ситуацій міжвідомчої взаємодії України та Ісламської Республіки Іран і поєднує комунікативний підхід, професійно- спрямовану змістовність та цілеспрямований розвиток перекладацьких умінь у форматі «діалог – переклад». Практичний етап включав констатувальний зріз, 18-тижневе експериментальне навчання (144 год) та чотири тематичні зрізи за функціональними типами діалогу (розпитування, домовленість, обговорення) із роллю «перекладача» як третього учасника. Оцінювання здійснювалося за шістьма критеріями: предметна обізнаність, мовна правильність, адекватність невербальної поведінки, прагматична відповідність, інтерактивність, адекватність перекладу діалогічного мовлення. На старті встановлено низьку готовність більшості курсантів до професійної діалогічної взаємодії та перекладу через дефіцит екстралінгвальних знань, термінології і стратегій ділового спілкування. Порівнювалися два варіанти навчання: варіант А – із попередньою кооперацією в міні-групах та колективним плануванням стратегій/тактик; варіант Б – без попередньої кооперації (індивідуальна підготовка). Результати тематичних зрізів засвідчили загальну позитивну динаміку у всіх учасників, однак варіант А забезпечив стійко вищі показники за всіма критеріями. Критерій знакових рангів Вілкоксона підтвердив статистично значущу перевагу кооперативної підготовки (p≤0,05). Зроблено висновок, що керована кооперація перед виконанням кейсу знижує когнітивне навантаження, підвищує якість прагматичного планування та узгоджує мовні ресурси з перекладацькими стратегіями, оптимізуючи формування професійної перськомовної діалогічної компетентності. Окреслено перспективи розширення банку кейсів, упровадження цифрових симуляцій і триангуляції оцінювання (самооцінка, взаємооцінка, експерт).</jats:p>