РОЗПОДІЛ ІНТЕНСИВНОСТІ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У РІЧНОМУ ЦИКЛІ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У ПАРА ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ

<jats:p>У даній статті розкриваються особливості розподілу інтенсивності тренувальних навантажень у річному циклі підготовки спортсменів-паралімпійців у пара веслуванні академічному. Розвиток продуктивності у видах спорту на витривалість спонукає спортсменів постійно долати фізичні, технічні та психологічні межі. Це вимагає складного процесу оптимізації тренувань, специфічних для кожного виду спорту. Також важливими є аспекти оптимізації відновлення, кращої адаптації, мінімізації ризику дезадаптації, вигорання та травм. Довгострокові тренувальні стратегії формуються у результаті взаємодії між науковими знаннями, заснованими на доказах та практичним досвідом, адаптованим до унікальних потреб кожного виду спорту. Важливим критерієм оцінки тренувальних навантажень є загальний обсяг. У контексті тренувальних моделей це – ключовий фактор, адже головним завданням вибору моделі є пошук оптимального балансу між навантаженням та відновленням. Варто зазначити, що деякі методики були добре вивчені, показали свою ефективність і широко застосовуються в олімпійських видах спорту. Останні дослідження демонструють, що в різних циклічних видах спорту оптимальний час навантаження відрізняється, як і середня кількість тренувальних сесій. Це зумовлено не лише різними методами перерозподілу навантажень, а й специфікою основної тренувальної діяльності. Наприклад, велосипедисти статистично проводять на тренуваннях найбільше часу при найменшій кількості занять у порівнянні з бігунами на довгі дистанції. Більшість наявних досліджень, пов’язаних із оцінкою розподілу інтенсивності, стосується команд із шосейного велоспорту, біатлону та лижних перегонів; значно менша кількість – бігу на довгі та середні дистанції, веслування академічного. Питання розподілу інтенсивності тренувальних навантажень у пара веслуванні академічному взагалі не досліджені. У зв’язку з цим планування процесу підготовки паралімпійців потребує більш детального вивчення, аналізу та визначення оптимального часу навантаження залежно від використаного методу. Наукове розуміння процесу тренування на витривалість у паравеслуванні залишається неповним і значною мірою спирається на невеликі вибірки або тематичні дослідження. Мета дослідження – науково обґрунтувати методику розподілу інтенсивності тренувальних навантажень спортсменів-паралімпійців у річному циклі підготовки. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, аналіз щоденників тренувань спортсменів збірної команди України з паравеслування. Висновки – науково обґрунтовано методику розподілу інтенсивності тренувальних навантажень спортсменів-паралімпійців у річному циклі підготовки у пара веслуванні академічному.</jats:p>