Abstract
<jats:p>У статті представлено результати статистичного обґрунтування нормативів виконання контрольних стрілецьких вправ у стрілецькому хортингу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування науково обґрунтованої системи оцінювання техніко-тактичної підготовленості спортсменів у цьому відносно новому виді прикладної стрілецької діяльності. У сучасних умовах розвитку прикладних видів спорту, а також зростання ролі військово-патріотичної підготовки молоді, важливого значення набуває створення об’єктивних критеріїв контролю рівня сформованості стрілецьких навичок. Водночас у стрілецькому хортингу наразі відсутня єдина стандартизована система нормативів для оцінювання результатів контрольних вправ, що ускладнює організацію тренувального процесу, проведення змагань та порівняння результатів спортсменів різного рівня підготовленості. Метою дослідження є визначення статистично обґрунтованих нормативів для оцінювання результатів виконання контрольних стрілецьких вправ у стрілецькому хортингу на основі аналізу емпіричних даних та застосування методів математичної статистики. У дослідженні взяли участь 30 дітей і підлітків віком 10–17 років, які систематично займаються стрілецьким хортингом у Запорізькому осередку Національної федерації стрілецького хортингу України. Учасники дослідження протягом навчально-тренувального року проходили підготовку за авторською програмою військово-патріотичного напряму «Стрілецький хортинг». Емпіричні дані отримано під час виконання трьох контрольних вправ, що характеризують рівень швидкісно-координаційної підготовленості та ефективність стрільби: стрільба з пневматичного пістолета, стрільба з пневматичної гвинтівки з поздовжньо-ковзним затвором та стрільба з пневматичної напівавтоматичної гвинтівки. Під час виконання вправ оцінювався час ураження п’яти металевих мішеней типу «Б’янкі» з урахуванням штрафного часу за промахи. Основними показниками виступали швидкість виконання вправи та точність стрільби. Для статистичної обробки результатів використано комплекс методів математичної статистики. Зокрема, для перевірки нормальності розподілу емпіричних даних застосовано тест Шапіро–Уїлка. Отримані результати показали відхилення розподілу від нормального, що зумовило використання непараметричних методів аналізу. З метою встановлення нормативних меж рівнів результативності застосовано перцентильний аналіз, зокрема визначено 20-й, 40-й, 60-й та 80-й перцентилі, на основі яких сформовано п’ятирівневу шкалу оцінювання: низький, нижче середнього, середній, вище середнього та високий рівні виконання вправ. Для оцінювання можливого впливу статі та віку на результати виконання стрілецьких вправ проведено кореляційний аналіз за коефіцієнтом Спірмена. Отримані результати засвідчили відсутність статистично значущого зв’язку між віком спортсменів та результатами виконання всіх трьох контрольних вправ. Також встановлено, що вплив статі на результативність стрільби є мінімальним: статистично значущий, але слабкий зв’язок виявлено лише у вправі зі стрільби з пістолета, де дівчата продемонстрували дещо кращі результати. Для вправ із гвинтівкою та напівавтоматичною гвинтівкою значущих статевих відмінностей не виявлено. На основі проведеного перцентильного аналізу сформовано нормативні межі результативності для кожної контрольної вправи, що дозволяє здійснювати об’єктивну класифікацію рівня підготовленості спортсменів. Запропонована система нормативів забезпечує можливість стандартизованого оцінювання результатів, підвищує інформативність педагогічного контролю та створює передумови для більш ефективного планування тренувального процесу. Отримані результати можуть бути використані у практиці підготовки спортсменів зі стрілецького хортингу, у системі педагогічного та спортивного контролю, а також у програмах військово-патріотичної та початкової загальновійськової підготовки молоді. Запропоновані нормативи можуть слугувати основою для подальшого вдосконалення методики оцінювання стрілецьких навичок та розвитку системи тестування у прикладних стрілецьких видах спорту.</jats:p>