Abstract
<jats:p>У статті здійснено мета-аналіз наукової рецепції роману П. Локвуд «Про таке не говорять» (2021). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю систематизації численних інтерпретацій твору, що з’явилися в англомовному академічному дискурсі впродовж 2023–2026 рр. Мета статті – окреслити основні методологічні підходи до інтерпретації роману та визначити ключові вектори наукової полеміки в точках їхнього перетину. Матеріал дослідження – корпус із дванадцяти наукових публікацій, відібраних за критеріями зосередженості на романі, наявності теоретичної рамки та хронологічної репрезентативності. Методологія поєднує елементи мета-аналізу та дискурсивно-аналітичного підходу, що дозволило виокремити чотири методологічні кластери залежно від того, який аспект літератури зазнає переосмислення: романна форма, суб’єктивність, онтологія досвіду та медіальна матеріальність тексту. У межах першого кластеру йдеться про концепції «клікбейт-модернізму» (Б. Шилз), «мемезису» (А. Шехтман) та «цифрового екфразису» (Ю. Штрауб), які демонструють трансформацію наративних стратегій під впливом логіки цифрових платформ. Другий кластер репрезентують дослідження гібридної ідентичності (Дж. Батт, Н. А. Матанкар, Р. Малік), де фрагментація оповіді постає як формальний корелят нової конфігурації свідомості. Третій кластер об’єднує феноменологічні (Дж. Р. Вортен) та постгуманістичні (С. Баело-Аллуе, Т. Д. Самнер) прочитання, що осмислюють суб’єктивність як втілену та невіддільну від цифрових потоків. Четвертий кластер зосереджений на медіальній природі літератури (Е. Аддіс, Г. Д. Наутон, Ю. Пушкаревська-Наутон), де друкована книга постає як матеріальний архів цифрової культури. У точках перетину кластерів виявлено три вектори полеміки: щодо статусу романної форми (чи є фрагментація знаком капітуляції або формою критики); щодо статусу суб’єкта (втрата чи реконфігурація); щодо зміни статусу літератури як медіа. Наголошено, що рецепція роману засвідчує зміщення уваги від інтерпретації окремого твору до ширших питань функціонування літератури в постцифрову епоху: трансформації форми, переосмислення суб’єктивності та зміни медіальної природи літератури</jats:p>