Abstract
<jats:p>Впровадження штучного інтелекту (ШІ) є однією з ключових проблем у сфері перекладознавства. Мета дослідження полягає у встановленні та порівнянні способів і прийомів відтворення еліптичних речень у перекладах творів Бернгарда Келлермана Der Tunnel (Тунель) та Totentanz (Танець смерті), здійснених Олексою Лонгвиненком та Катериною Головацькою, та ШІ. Основними методами дослідження є: метод суцільної вибірки; метод контекстуального аналізу; метод опису; метод зіставного перекладацького та елементи кількісного аналізу. Характерною ознакою індивідуального стилю Келлермана є використання такого засобу синтаксичної стилістичної виразності як еліптичні речення. Еліптичні конструкції виконують функцію надання експресивності висловлюванню, логічну функцію у реченнях-відповідях та задля уникнення тавтології. Було виявлено, що більшість досліджуваних одиниць зберігають неповноту конструкції в українському перекладі. Серед 100% (144 речень) еліптичних речень мови оригіналу 66% (95 речень) були перекладені за допомогою еліптичних речень в українському перекладі. При відтворенні еліптичних речень українською мовою перекладачі також вдавались до перекладацьких трансформацій (заміни, додавання, випущення та конкретизації). Найбільш частотнішою виявилась перекладацька трансформація заміни 47% (23). На відміну від перекладачів, ШІ-перекладач повністю відтворив німецькі еліптичні речення в українському перекладі. У деяких випадках ШІ-перекладачеві не вдалося відтворити емоційність мови оригіналу, яку зберегли перекладачі у своїх перекладах </jats:p>