Abstract
<jats:p>Мета статті – проаналізувати історіографію позасудового контролю за діяльністю суб’єктів публічного адміністрування у сфері підприємницької діяльності в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст., визначити основні дослідницькі підходи, ступені наукового опрацювання проблеми та перспективи подальших студій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системності. Використано історіографічний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та системний методи. Наукова новизна: уперше простежено розвиток наукових підходів до вивчення контрольної діяльності органів публічної влади у сфері підприємництва, виявлено особливості трактування позасудових форм контролю в різні історичні періоди та здійснено комплексний аналіз наукового доробку українських дослідників. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що історіографія проблеми пройшла кілька етапів розвитку, які відображають трансформацію державного управління та контрольних механізмів в Україні. З’ясовано, що у працях, присвячених періоду Української революції 1917 – 1921 рр., увага зосереджується на формуванні перших національних контрольних інституцій, тоді як дослідження радянської доби переважно характеризують контроль як інструмент централізованого управління та політичного нагляду. Сучасна історіографія розглядає позасудовий контроль у контексті демократизації публічного управління, розвитку механізмів адміністративного оскарження, громадського контролю, діяльності омбудсменських інституцій та впровадження європейських стандартів належного врядування. Водночас встановлено, що комплексні історіографічні дослідження, присвячені безпосередньо еволюції позасудового контролю у сфері підприємницької діяльності, залишаються нечисленними, що визначає перспективність подальших наукових розвідок у цьому напрямі. Ключові слова: позасудовий контроль, публічне адміністрування, підприємницька діяльність, історіографія, суб’єкти господарювання, Україна, російсько-українська війна.</jats:p>