Abstract
<jats:p>У статті розглядається актуальна проблема трансформації учнівської дослідницької діяльності з теоретичної площини у практико-орієнтовану через впровадження екологічних STEM-проєктів. Автор наголошує, що в умовах сучасних викликів екологічна грамотність старшокласників має стати фундаментом для розуміння засад сталого розвитку суспільства. Виокремлено нову роль вчителя як модератора та наставника, який створює мотиваційне середовище для самостійного наукового пошуку. Представлено результати експериментального дослідження, проведеного у 2025 році на базі ЗЗСО Іршавського району Закарпатської області. Описано досвід реалізації групового STEM-проєкту «Флористичне біорізноманіття Іршавського району та шляхи його збереження», у межах якого учні 10-го класу поєднали польові ботанічні дослідження з використанням інноваційних цифрових інструментів (iNaturalist, Google Arts & Culture, Google Earth). У ході роботи школярами було ідентифіковано 70 видів лікарських рослин, серед яких виявлено рідкісні види, занесені до Червоної книги України (тирлич жовтий, любка дволиста, цибуля ведмежа). Практичним результатом проєкту стало створення інтерактивної карти рідкісних рослин та віртуальної екскурсії, що демонструє залученість молоді до вирішення проблем локальної громади. Особливу увагу приділено аналізу динаміки готовності учнів до дослідницької діяльності, проведено порівняльний аналіз самооцінки учнів на контрольному та дослідному етапах. Результати продемонстрували статистично значуще зростання показників: рівня екологічної грамотності (з 2,4 до 3,07 бала), пізнавальної активності та комунікабельності. Доведено, що перехід від зовнішньої мотивації (оцінки) до внутрішньої (усвідомлення цінності для громади) сприяє формуванню активної громадянської позиції. Автор робить висновок, що STEM-проєкти екологічного спрямування є ефективним механізмом підготовки майбутніх фахівців до викликів сталого розвитку, забезпечуючи розвиток критичного мислення, навичок командної роботи та цифрової компетентності.</jats:p>