РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ФУНКЦІЇ ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У ПАРТНЕРСЬКІЙ ВЗАЄМОДІЇ З РОДИНАМИ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

<jats:p>У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз та обґрунтовано праксеологічні аспекти реалізації просвітницької функції вихователя закладу дошкільної освіти (ЗДО) як провідного чинника оптимізації педагогічної культури батьків дітей раннього віку (1–3 роки). Обґрунтовано структуру просвітницької діяльності через тріаду взаємопов’язаних функцій: інформаційно-освітню, превентивну та корекційно-консультативну. Дослідження побудовано на засадах системного, аксіологічного та діяльнісного підходів і поєднує аналіз нормативно-правових документів, огляд сучасних наукових джерел та праксеологічний кейс-аналіз. Розглянуто вплив сучасних освітніх трансформацій і безпекових викликів (воєнний стан, соціальна депривація, цифровізація) на характер взаємодії ЗДО і родини, виокремлено потребу адаптивних, партисипативних форм просвітницькоїдіяльності.У статті запропоновано поетапний алгоритм організаційно-практичної роботи – від первинно-діагностичного етапу до консультативно-практичного. Описано вектори формування прикладних компетентностей батьків: диференційоване консультування щодо вікової періодизації, превентивні заходи для нівелювання вікових криз, ергономічна організація домашнього розвивального середовища та цифрові форми супроводу. Емпірична частина представлена праксеологічною матрицею, яка демонструє інструменти вихователя для подолання типових психоемоційних, комунікативно-мовленнєвих та адаптаційних деструкцій у дітей раннього віку. Наведено приклади практичних кейсів і рекомендації щодо інтерактивних форм діяльності (коворкінги, майстер-класи, мережеві консультації, кейс-сесії), алгоритми кризового менеджменту та механізми залучення батьків у процес прийняття рішень.Зазначено, що ефективність просвітницької функції залежить від відмови від авторитарної моделі “дидактичного повчання” на користь рівноправного, демократичного діалогу, який перетворює батьків із пасивних реципієнтів інформації на автономних і активних учасників освітнього простору. Запропоновані підходи мають прикладний характер і можуть бути використані в практиці підготовки та підвищення кваліфікації вихователів, а також для розробки цифрових систем моніторингу динаміки педагогічної компетентності батьків.</jats:p>