Abstract
<jats:p>Актуальність проблеми. Сучасний футбол характеризується високою інтенсивністю ігрової діяльності, значним темпом переміщень та частими змінами швидкості, що зумовлює підвищені вимоги не лише до гравців, а й до суддівської бригади. Мета: визначити особливості функціонального стану арбітрів різної кваліфікації. Методи дослідження: в роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури; емпіричні методи (визначення функціонального стану кардіореспіраторної системи на підставі спірографії та реографії); методи математичної статистики. Результати: результати дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи асистентів футбольних арбітрів різної кваліфікації демонструють чітку залежність між рівнем спортивної кваліфікації та фізіологічними показниками дихальної та серцево-судинної систем. Так, показники життєвої ємності легень (ЖЄЛ) у асистентів Прем’єр-ліги (3,34±0,04 л) були достовірно кращими за показники у представників Першої (2,67±0,04 л) та Другої ліг (2,38 ± 0,04 л), що свідчить про більш високий аеробний потенціал та ефективність газообміну у висококваліфікованих арбітрів. Форсована життєва ємність легень (ФЖЄЛ) та об’єм форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) у Прем’єр-ліги також переважали відповідні значення в Першій та Другій лігах, що відображає високу вентиляційну здатність легень і збережену еластичність дихальної тканини. Висновки: отримані дані підкреслюють необхідність диференційованого підходу до фізичної підготовки арбітрів різного рівня, адже для нижчих ліг доцільно впроваджувати програми, спрямовані на розвиток аеробного потенціалу, дихальної та серцево-судинної витривалості, що дозволить вирівняти функціональні можливості та покращити якість виконання арбітражу.</jats:p>