Abstract
<jats:p>Актуальність проблеми. Трансформація сучасних соціально-економічних умов, супроводжувана прогресуючою гіподинамією, інтенсифікацією статичних навантажень та тотальною цифровізацією освітньо-професійного простору, виступає потужним детермінуючим чинником поширення функціональних розладів опорно-рухового апарату у представників молодіжної популяції. Пріоритетного наукового інтересу в даному контексті набуває стан біогеометричного профілю постави жінок 22–25 років. Мета дослідження. Здійснити порівняльний аналіз змін показників біогеометричного профілю постави жінок 22–25 років у процесі впровадження корекційно-профілактичної програми з елементами східних оздоровчих систем. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, фотозйомка та відеокомп’ютерний аналіз з використанням системи APECS AI, методи математичної статистики. Методологія та процедура дослідження повністю відповідали фундаментальним етичним принципам Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації щодо проведення наукових розвідок за участю людини як суб’єкта дослідження. Результати дослідження. Впровадження спеціалізованої корекційно-профілактичної програми на основі елементів східних оздоровчих систем детермінувало позитивну трансформацію біогеометричного профілю постави жінок 22–25 років. Встановлено, що найбільш гоніометричні покращення локалізовані у фронтальній площині, що свідчить про ефективну нівеляцію латеральних асиметрій плечового та тазового поясів. У контингенту з круглою спиною верифіковано достовірне зменшення кута нахилу голови у сагітальній площині та стабілізацію симетрії ключових соматичних сегментів (плечового, тазового та нижніх кінцівок), що вказує на підвищення рівня постуральної гармонійності. Для групи зі сколіотичною поставою домінантні позитивні зміни стосувалися фронтальної симетрії та взаємної орієнтації сегментів тулуба. Поряд із цим зафіксовано статистично значущу динаміку показників у сагітальній проекції. Математико-статистичне підтвердження достовірності отриманих даних екстраполює високу ефективність синергії східних практик у процесі відновлення біомеханічного балансу опорно-рухового апарату у жінок молодого віку. Доведена ефективність розробленої програми дозволяє рекомендувати її до впровадження в освітньо-тренувальний процес оздоровчих центрів та рекреаційних закладів як цільовий засіб корекції відхилень біогеометричного профілю постави. Використання елементів східних оздоровчих систем у жінок 22–25 років виступає дієвим механізмом відновлення просторової організації тіла, що зумовлює доцільність її широкої інтеграції в сучасні технології фізкультурно-спортивної реабілітації та оздоровчого фітнесу.</jats:p>