Abstract
<jats:p>Актуальність проблеми. Формування типу постави жінок першого періоду зрілого віку визначається багатьма морфофункціональними та особистісними факторами. Незважаючи на численні дослідження, бракує системних моделей, що дозволяють інтегрувати біогеометричні параметри, фізичну підготовленість та особистісні характеристики для прогнозування типу постави. Мета дослідження – обґрунтувати і реалізувати застосування методу дерева рішень для ідентифікації ієрархії ключових предикторів формування типу постави жінок 25–34 років та визначення їх внеску у формування нормальної, круглої та сколіотичної постави. Методи дослідження. Дослідження проведено на вибірці з 36 жінок, стратифікованих на дві вікові підгрупи: 25–29 та 30–34 років. Тип постави визначали за біогеометричними параметрами хребта, плечового та тазового поясів, а також за показниками фізичної підготовленості та особистісними характеристиками. Для ідентифікації ключових предикторів застосовано метод дерева рішень, що дозволяє формувати ієрархію змінних, визначати критичні порогові значення та оцінювати точність класифікації. Результати дослідження. Модель дерева рішень продемонструвала високу точність класифікації типів постави та виділила найбільш інформативні предиктори, що визначають належність до нормальної, круглої або сколіотичної постави. Отримані дані дозволили встановити ієрархію впливу морфофункціональних і фізичних параметрів на тип постави та окреслити пріоритетні напрями корекції. Результуючі вектори проведеного дослідження постулюють, що імплементація адаптивного алгоритмічного моделювання на основі дерев рішень постає репрезентативним та високоефективним інструментом багатовимірної детермінації морфофункціонального статусу та кондиційного профілю жінок. Використання зазначеного математично-статистичного апарату дозволяє подолати лінійність традиційних методів аналізу, забезпечуючи глибинну верифікацію інтеркореляційних зв’язків між антропометричними дериватами та функціональними детермінантами соматичного здоров’я. Встановлено, що архітектоніка побудованих прогнозних моделей не лише детермінує етіологічні чинники формування певних типів постави, а й слугує методологічним підґрунтям для парадигмального перегляду стратегій корекційно-профілактичних заходів. Це створює умови для: когнітивного моделювання корекційно-профілактичного вектору: перехід від уніфікованих підходів до прецизійної диференціації засобів фізичного впливу; методологічної обґрунтованості корекційно-профілактичних заходів: валідизація оздоровчих програм через призму ієрархічної класифікації предикторів морфологічної стабільності; вітальної індивідуалізації: оптимізація тренувального континууму шляхом урахування вікової гетерохронності розвитку та специфіки біомеханічного гомеостазу різних вікових когорт. Таким чином, застосування інтелектуального аналізу даних у межах фізкультурно-оздоровчої діяльності трансформує емпіричний досвід у науково верифіковану систему персоніфікованого супроводу, що суттєво інтенсифікує прогностичну спроможність превентивної кінезіології.</jats:p>