Abstract
<jats:p>Актуальність проблеми. У представленій роботі здійснено аналіз літературних джерел, присвячених проблематиці спортивної конфліктології. Питання якості міжособистісних стосунків у спортивному колективі є однією з ключових практичних проблем, що постає перед тренерами. Ефективна підготовка команди вимагає від керівника не лише професійних знань у сфері фізичної та технічної підготовки, але й глибокого розуміння психологічних процесів, які відбуваються у групі. Тренер має володіти навичками організації взаємодії між спортсменами, умінням підтримувати позитивний психологічний мікроклімат, а також здатністю своєчасно виявляти та попереджати конфліктні ситуації. Конфлікти у спортивному середовищі можуть виникати з різних причин і суттєво ускладнювати виконання поставлених завдань. Управління ними передбачає не лише реагування на вже існуючі проблеми, але й розробку превентивних заходів, спрямованих на їх запобігання. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та застосувати тестові методики оцінки психологічних показників як інструмент діагностики та профілактики конфліктів у футбольній команді. Методи: аналіз спеціальної літератури з конфліктології та інформаційних матеріалів з Інтернет-джерел; теоретичне узагальнення; дослідження індивідуально-психологічних характеристик спортсменів; виявлення ранніх ознак прихованих конфліктів; анонімне анкетування для визначення причин їх виникнення; застосування психо-діагностичних тестів. Результати: розроблено анкету для вивчення причин міжособистісних конфліктів у футбольному колективі. Основними чинниками спортсмени назвали негативні результати змагань, прояви «зіркової хвороби» окремих гравців, нездорову конкуренцію, фізичне та психічне перенапруження, порушення спортивного режиму, а також матеріальне стимулювання. Проведене тестування дозволило визначити рівень конфліктності (у 63,16% він середній), контактність особистості (73,68% відкриті до компромісів), комунікативний контроль (68,42% доброзичливо сприймають критику «знизу», але насторожено ставляться до критики «зверху»), рівень тривожності (у більшості середній), а також стійкість до конфліктів. Досліджено стилі спілкування та стратегії поведінки спортсменів у конфліктних ситуаціях, оцінено психологічну атмосферу в команді. Отримані результати дали змогу розробити комплекс заходів, спрямованих на формування здорового психологічного клімату та запобігання конфліктам у процесі підготовки спортсменів.</jats:p>