Abstract
<jats:p>Актуальність проблеми швидкісно-силової підготовки юних спринтерів 14–15 років зумовлена значними індивідуальними та віковими відмінностями у розвитку фізичних якостей підлітків, що впливають на ефективність тренувального процесу та результати змагань. Незважаючи на наявність сучасних моделей періодизації, питання інтеграції принципу індивідуалізації у структуру річного циклу швидкісно-силової підготовки залишаються недостатньо дослідженими. Раціональне поєднання обсягу, інтенсивності та спрямованості тренувальних навантажень із урахуванням фізіологічних особливостей, типу м’язових волокон та рівня розвитку швидкісно-силових якостей кожного спортсмена сприяє оптимізації адаптаційних процесів і підвищенню спортивних результатів. Метою дослідження було науково обґрунтувати особливості побудови річного циклу швидкісно-силової підготовки спринтерів 14–15 років із урахуванням індивідуальних особливостей. Для досягнення мети використовувалися методи аналізу науково-методичної літератури, педагогічного тестування та оцінювання фізичної підготовленості спортсменів. Визначалися швидкісні характеристики (біг на 30–60 м), силові показники (присідання, стрибки у довжину та висоту), координаційні здібності та вибухова сила. На основі отриманих даних розроблено модель річного циклу тренувань, що включає підготовчий, змагальний та перехідний періоди з диференційованим підбором обсягу, інтенсивності та типу тренувальних навантажень для кожного спортсмена. Результати дослідження показали, що індивідуалізація тренувальних програм дозволяє більш ефективно розвивати ключові швидкісно-силові якості, такі як вибухова сила, швидкість старту та координаційні здібності, що є критично важливими для спринтерських дисциплін. Застосування диференційованого підбору обсягу, інтенсивності та спрямованості навантажень сприяє оптимізації адаптаційних процесів організму підлітків, зменшенню ризику перевантажень та травматизації, а також покращенню відновлення між тренувальними заняттями. Крім того, індивідуалізований підхід підвищує мотивацію спортсменів, сприяє формуванню усвідомленого ставлення до власного тренувального процесу та активізує самостійне контролювання техніки виконання вправ. Запропонована модель річного циклу тренувань є практично застосовною для тренерів юних спринтерів, оскільки дозволяє систематизувати навантаження у підготовчому, змагальному та перехідному періодах, враховуючи індивідуальні характеристики спортсменів.</jats:p>